Таємничі космоплани КНР і Сполучених Штатів саме зараз виконують на орбіті засекречені маневри. Та попри всю секретність спостерігачі на Землі потроху дізнаються про можливості кожного з апаратів — за допомогою наземних радарів і телескопів. Це щільна технологічна гонка без явного переможця, яка доводить: у космосі Вашингтон і Пекін сьогодні не мають інших рівних, окрім одне одного.
Китайський секретний космоплан, відомий як Shenlong, останні кілька місяців займався орбітальними вправами.
У червні він випустив малий супутник, а через три тижні захопив його — ймовірно, роботизованою рукою (хоча експерти в цьому не впевнені).
У серпні Shenlong знову вивів малий супутник, відійшов на кілька тисяч кілометрів у порожнечу, а за кілька тижнів повернувся, щоб знову наздогнати свій супутник, — про це розповідає астроном і фахівець зі сталого використання космосу Джонатан Макдауелл.
До чого готується КНР?
За межами Пекіна цього достеменно не знає ніхто, сказала Supercluster Вікторія Семсон, головна директорка з космічної безпеки та стабільності Secure World Foundation.
«Китайців дуже цікавлять операції зближення та маневрування поблизу об’єкта», – каже Семсон. «Їх можна використати як зброю або протикосмічні засоби, але вони можуть мати й інші, цілком неагресивні призначення».
Наприклад, у 2022 році КНР шокувала Захід, коли один із її супутників на геостаціонарній орбіті — ділянці космосу на висоті 35 тисяч кілометрів, де стоїть багато телекомунікаційних і шпигунських апаратів, — схопив роботизованою рукою інший, уже неробочий китайський апарат і відтягнув його на далеку «орбіту-звалище».
Багато західних експертів розцінили це як демонстрацію КНР грізної технологічної сили, яку можна застосувати й для знищення супутників інших країн. Проте ця сама технологія — ключ до обслуговування апаратів на орбіті, прибирання космічного сміття та виробництва в космосі.
«Усе залежить від того, як на це дивитися», – каже Семсон. «У КНР на орбіті була небезпека, і вони її прибрали, а це добре для безпеки космосу взагалі. Але водночас КНР показав, що має коорбітальну протикосмічну спроможність, бо може самостійно переміщати супутник».
Західних експертів із безпеки непокоїть інше: жодна інша держава не досягла такого рівня операцій зближення та маневрування поблизу (rendezvous and proximity operations, RPO) — тобто ближнього орбітального маневрування, потрібного, щоб оглянути інший апарат, зістикуватися з ним і перемістити його. Американський секретний космоплан X-37B за вісім своїх місій випустив цілу низку супутників, частину з них засекречених, але, наскільки відомо з відкритих джерел, ніколи не зближувався з іншим космічним об’єктом.
Інші апарати західного виробництва випробовували технології наближення до супутників на малих відстанях, а в деяких випадках і причіплювалися до них. Mission Extension Vehicle 1 і 2 [апарати продовження місії] компанії Northrop Grumman у 2019 і 2020 роках зістикувалися з двома старіючими телекомунікаційними супутниками американської Intelsat, щоб продовжити їхню роботу. Astroscale зі штаб-квартирою в Японії у 2021 році проводила експерименти з магнітним захопленням на орбіті, а в 2024-му виконала детальний огляд відпрацьованого ракетного ступеня.
КНР же регулярно виконує RPO — випускає й ловить об’єкти на орбіті — щонайменше з початку 2010-х. Сам космоплан Shenlong провів кілька таких вправ ще з другої своєї місії у 2022 році. Нинішня місія для апарата — четверта.
Західні спостерігачі знають про дії космоплана лише з радарних і телескопічних спостережень американської Мережі космічного спостереження та приватних компаній, як-от LeoLabs. Власне, саме LeoLabs першою помітила останню серію маневрів у червні 2026 року.
Операції і X-37B, і Shenlong оповиті таємницею
Західні аналітики навіть не впевнені, що апарат справді називається Shenlong — китайським словом, яке означає божественного дракона. Secure World Foundation, наприклад, воліє називати його просто «китайським багаторазовим експериментальним космічним апаратом», або Chongfu Shiyong Shiyan Hangtian Qi, скорочено CSSHQ.
На Заході космоплана не бачив ніхто, і більшість оцінок його розміру ґрунтується на тому, що в космос він вирушає на ракеті Long March 2F — носієві середнього класу, найбільш відомому тим, що виводить на орбіту китайські пілотовані кораблі Shenzhou.
У 2024 році австрійський спостерігач за супутниками Фелікс Шефбенкер зняв своїм телескопом єдині відомі зображення космоплана. Надзвичайно розмиті й зернисті, вони показують невиразний корпус завдовжки приблизно 10 метрів, а більшість важливих деталей на знімку або не розпізнати, або взагалі не видно.
ОНОВЛЕННЯ: Наприкінці жовтня 2026 року Сполучені Штати опублікували перше зображення китайського космоплану безпосередньо в космосі — фото було отримане за допомогою одного з супутників угруповання Vantor (колишня Maxar).
Над концепцією космоплана КНР працює ще з 2000-х
Перший, дводенний випробувальний політ CSSHQ виконав у 2020 році, але швидко перейшов до значно довших місій. Друга і третя місії апарата, запущені відповідно в серпні 2022-го і грудні 2023 року, тривали приблизно по 270 днів. Нинішня, четверта, стартувала в лютому цього року. Невідомо, чи йдеться про один апарат, який відновлюють і запускають повторно — іноді лише через пару місяців після посадки, — чи КНР має кілька екземплярів.
Апарат, розроблений Китайською корпорацією аерокосмічної науки і технологій (CASC) та Чендуським інститутом проєктування літаків (611-й інститут), стартує з космодрому Цзюцюань на півночі КНР, біля кордону з Монголією, і сідає автономно, без двигунів, на посадковому полігоні Лоб-Нор на північному заході країни.
Хоча апарат, за наявними даними, експлуатує Народно-визвольна армія КНР, офіційно Пекін заявляє, що призначення космоплана цілковито мирне.
«Китайці називають його платформою для перевірки технології повернення з атмосфери з плануванням», – каже Семсон. «Вони кажуть, що програма включає перевірку технологій, наукові експерименти в космосі й відкриває шлях до зручніших і доступніших способів зворотних рейсів для мирного використання космосу в майбутньому».
І все ж КНР не зареєстрував в Організації Об’єднаних Націй ні космоплан, ні випущені ним супутники, обійшовши свої юридичні зобов’язання, зазначає Secure World Foundation.
Таємничість навколо проєкту живить припущення, що апарат може бути зброєю, яка тільки створюється, каже Семсон, — але додає, що жодних доказів, ніби КНР планує застосовувати космоплан проти своїх суперників у космосі чи на Землі, немає.
«Ми вважаємо, що відсік корисного навантаження в апарата приблизно розміром із пікап, тож зброю він, найпевніше, не випускав би — просто бо там немає стільки місця», – сказала вона.
Будь-яка гіперкінетична зброя, скинута з відсіку космоплана по наземних цілях, мала б власні двигуни, здатні видати гальмівний імпульс для сходу з орбіти. Але через малі розміри апарата така техніка туди навряд чи влізе, додає Семсон.
І все ж із CSSHQ КНР упевнено закріплює статус космічної наддержави, що сходить
Жодна держава, крім США, не має багаторазового космоплана, здатного на складні орбітальні маневри, тривалі місії та повторні польоти.
«Обидві платформи дуже досконалі й доводять, що КНР і США роблять щось таке, що набагато випереджає всіх інших», – каже Семсон.
Американський апарат виконав вісім місій із 2010 року; остання з них, що стартувала в серпні 2025-го і досі триває на орбіті, уже перевищила за тривалістю найдовший з китайських польотів. Найдовша місія X-37B на сьогодні — політ OTV-6, запущений у травні 2020 року, — тривала два з половиною роки.
Хоча китайці переважають у тих RPO, що їх виконували цього літа, американський космоплан випереджає китайський не лише за тривалістю місій. CSSHQ бачили тільки на низькій орбіті Землі, на висотах до 600 кілометрів — приблизно на 200 кілометрів вище за орбіту Міжнародної космічної станції і на 240 кілометрів вище за орбіту китайської станції.
X-37B, натомість, під час місії OTV-7 у 2024 році віддалявся від планети на 38 838 кілометрів. У тому польоті американський космоплан виконав серію маневрів аеродинамічного гальмування — крутих занурень в атмосферу, щоб перевірити, як взаємодія з розрідженим повітрям верхніх шарів змінює його орбіту.
Саме під час тієї місії Повітряні сили США опублікували єдине відоме офіційне фото апарата в космосі: під металевим черевом космоплана десь далеко внизу видніється блакитна кулька Землі.
В усьому іншому подробиць про те, де перебуває й що робить X-37B, так само обмаль, як і про китайський космоплан.
«США говорять про нього як про демонстратор технологій, який узяв на борт кілька наукових експериментів», – каже Семсон. «Але загалом проєкт дуже щільно прикритий грифом секретності. Важко зрозуміти конкретно, чим вони там займаються».
Програму X-37B задумали в NASA 1999 року, але 2004-го вона перейшла до DARPA, а ще за два роки — до Повітряних сил США. Спершу апарат проєктували для запуску на ракеті Atlas V, однак згодом його перевели на Falcon 9 і Falcon Heavy від SpaceX. Приблизно вчетверо менший за космічний шатл, X-37B виробництва Boeing зазвичай сідає на базі Космічних сил Ванденберг у Каліфорнії або на шатлову смугу в Космічному центрі Кеннеді. За всю нинішню місію Boeing — виробник апарата — випустив лише одну заяву, у квітні цього року, де сказано, що «апарат залишається на орбіті й підтримує державні експерименти».
Космічні сили й Повітряні сили США тримають язик за зубами з моменту останнього запуску. Згідно з пресрелізом Boeing, апарат випробовує нові системи лазерного зв’язку, технології квантових вимірювань і вплив тривалого перебування в космосі на новітній високоефективний полімер Zylon.
За авторством Терези Пултарової