Завдяки складній шаруватій структурі своєї атмосфери і різнобарвним вихорам, що безперервно утворюються в ній, Юпітер є одним з найгарніших об’єктів Сонячної системи. Але атмосфера гіганта цікава не лише у видимому діапазоні.

Температура її зовнішніх шарів становить близько 400 °С, тоді як моделі, що існували донедавна, передбачали на сотні градусів менші значення в межах -70 °С.

Очевидно, що старі моделі, в яких нагрівання атмосфери пояснювалося лише сонячним випромінюванням, не враховували якесь невідоме і дуже потужне джерело тепла.

Але зараз, здається, вчені виявили розгадку феномена.

Минулого року ми підготували перші карти верхніх шарів атмосфери Юпітера, за якими можна ідентифікувати домінуючі джерела тепла. Завдяки цим картам ми продемонстрували, що можливим механізмом, який міг би пояснити цей температурний феномен, є полярні сяйва Юпітера

Доктор Джеймс О’Донох’ю, JAXA

У навколополярних областях юпітеріанської атмосфери, як і на Землі, під впливом сонячного вітру, що взаємодіє з магнітосферою планети, виникають полярні сяйва. Однак магнітне поле планети-гіганта незмірно сильніше земного. Тому, на відміну від земних, полярні сяйва Юпітера «горять» постійно, змінюється лише їх інтенсивність. Завдяки їм атмосфера в приполярних областях може нагріватися до 700 °С, а завдяки глобальним течіям тепло перерозподіляється на нижчі широти.

Поглиблене вивчення даних дозволило виявити гігантську «теплову хвилю», що зародилася прямо під північним полярним сяйвом і рухається до екватору зі швидкістю кілька сотень метрів на секунду. Причиною виникнення цієї хвилі, швидше за все, послужив черговий сонячний спалах.

За словами доктора О’Донох’ю, полярні сяйва є основним джерелом тепла для нагрівання атмосфери планети. А їхнє періодичне посилення, що відбувається під час піків сонячної активності, породжує «теплові хвилі», подібні до зареєстрованої.

Це дослідження значно розширює розуміння процесів, що відбуваються в атмосфері Юпітера та дозволяє наблизитися до вирішення проблеми «енергетичної кризи» атмосфер планет-гігантів.

Джерело