> Employing pure hydrazine fuel and MON3 oxidizer in a staged combustion cycle, the new engine delivers a vacuum specific impulse of over 339 seconds, making it very efficient for a storable engine. In addition, the engine is designed for continuous throttling from 5,500 lbf of thrust at 100% power down to 900 lbf at 17% power, allowing for precise control and maneuverability. Интересно, за счет чего удалось добиться на <strong><em>гидразиновом</em></strong> движке 339 секунд удельного импульса. И глубина дросселирования впечатляет. На гидразине вроде как обычно меньше 300 с.

> и, судя по решетчатым рулям, они рассчитывают запустить его не один раз Меня вот как раз рули и смущают. Такие рули нужны для рулёжки на сверхзвуке. А то, на чём они стоят, далеко и быстро лететь не должно (всего один движок, в пропорциях ступени не слишком мощный).

> позже докрутили и сегодня посадки весьма плавные. То, что движки докрутили, сомнений нет, но всё равно и сейчас им приходится выполнять<em> suicide burn </em>(или как называют это у спейсов<em> </em><a href="https://en.wiktionary.org/wiki/hoverslam" rel="nofollow ugc"><em>hover slam</em></a>), потому что тяга одного максимально зажатого мерлина всё равно больше массы пустой ступени (при сухой массе первой ступени меньше 26т тяга максимально зажатого мерлина 1D больше 33т) . Зависнуть просто не получится. И это, наверное, было понятно ещё на этапе кузнечика. Просто с отладкой системы посадки дошли до ювелирного управления движками, вот и выглядит плавно, как балет.

Грассхоппер это как раз не промежуточный этап, а "демонстратор технологии". Промежуточный этап это Фалькон-1. А у китайцев это выглядит прямо как настоящая ступень, только маленькая. Я просто обратил снимание на один нюанс интересный. Связанный с этапом "зависания" при посадке. Именно наличие этого этапа характерно для ракеты Безоса. И с самого начала нехарактерно для спейсов. Даже "кузнечик" садился резко. Достаточно разные подходы. С зависанием, по идее, должно быть проще. Вопрос в возможности глубокого дросселирования двигателя и расхода горючего на посадку. Интересно, насколько с дросселированием у китайских метановых движков лучше/хуже, чем у керосиновых Мерлинов?

А чому відразу грассхоппер? Не хочу принижувати досягнення китайських виробників, але мені це випробування нагадує більш те, що зробив Бєзос ще у листопаді 2006 року, тобто <strong>17</strong> років тому. Наявність сітчастих рулів на цьому "ступені" тільки з панталику збиває. Навіщо вони тут? Щоб було "як у дорослих"?

Если я правильно понимаю, это именно на Земле, потому что центр вращения системы внутри Земли. На Луне только один "горб", в сторону Земли.

Не хочу врать, но примерно до полугода назад проскакивала новость, что, де, Старлинк перестал быть убыточным. Это где-то в районе 1М клиентов было. Но не поручусь.

Як я розумію, розкрутка по продольній вісі повинна була розімкнути ступені, але коли цього не сталося (відразу накидую версію - бустер з кораблем змерзлися за рахунок конденсату :) ), ця дуже неврівноважена "булава" (Шіп щє повний палива, а бустер майже порожній) почала майже некеровано крутитись по всім трьом вісям. Дуже вразило, наскільки потужня система орієнтації, що майже змогла вірівняти всю ці тисячетонну башту. Але пального не хватило, та розірвати зв`язку не вдалося

Помітив цікаве: для Старшіп проходження Max-Q відбувається на дозвуковій швидкості десь біля 850 км/год (0,8М) та на висоті до 10 км (типові швидкість та висота для звичайного літака), коли для більшості ракет (про які я бачив старти та ці моменти) це десь 1,1М та у півтори рази вище. Цікаво, чому?

Дивлюсь я на фото, та й думку гадаю... Цей двигун виглядає навіть страшніше/складніше, ніж Раптор першої версії. А з Раптор-2 зовнішню складність навіть порівнювати важко... А це ж ідеологічно простіший конструктив, з однією турбіною. Невже ж така велика технологічна прірва?