Недбало глянувши на графіки із зростанням ПІ готовий був уже відректися від власного негативного ставлення до ідеї... ...а тоді, прочитавши далі, й побачивши, що це приріст в 1.5%, із додатковою впевненістю повернувся до власних переконань)

Тут нема сенсу кого-небудь штурхати. Бо в заголовку наведене правдиве твердження. Це твердопаливний двигун, і так вже вийшло, що камера згоряння ТПРД - місце, де зберігається паливо. Таке місце прийнято називати баком (однак я заперечив би, що бак - резервуар для рідин і газів, а не твердих речовин). Тож так, спалюючи стінки корпусу, що зберігає паливо, спалюється камера згоряння. Іншим дискурсом було б, якби мова йшла про рідинний двигун, бо там бак <span>≠</span> палива згоряння.

"З'їдається" корпус, в якому зберігалося паливо. Зазвичай, із згоранням палива, відношення маси баку до маси палива зростає, тобто, що пустіший бак/корпус, тим більшою лишньою масаю він стає. Ідея ж автофагу - спалювати корпус паралельно із паливом, щоб співвідношення залишалося вигідним.

Може я неправильно зрозумів "мало речовини в кільці", але чи може імовірність утворення суперземель залежати від "покоління" материнської зорі? Умовно, чим пізніше формується система, тим більше важчих елементів (ака астрономічних "металів") у протопланетній хмарі й тим більша імовірність отворення суперземель і менша утворення землеподібних? Тобто, із плином часу формуватиметься усе менше земель (чи спершу більше, а потім менше - спочатку заважає брак металів, а потім надлишок)?

Корисне навантаження має бути до 3кг. Це вже вся ракета має важити 500кг

Корабель у них цікавий. Можливо, вперше у великому художньому фільмі з'явиться корабель "дротяна центрифуга".

Стінка відчує багатотонний дискомфорт

Поки нема вбудованого монтажного крана приходиться стріху розбирати і працювати більшим, неспеціалізованим.

Вояджер непорівняно більший за ці чіпи з вітрилами, отже може нести з собою непорівняно більшу антену (якщо не помиляюсь, ретранслятор має нести такі дві). Також Вояджер ще до кінця не вибрався з сонячної системи, він тільки перетнув передній, не рездутий край геліопаузи. Він ще не малу сотню років буде шкребтись до хмари Оорта. Це свідчить про проблематичність запуску навіть такої відносно великої антени у далекий космос.

А в космосі, зазвичай, найдорожчим є не корисне навантаження, а доставка його місця призначення.