Команді астрономів під керівництвом Нікола Джентіле Фузілло з Університету Трієста вдалося виявити незвичайну систему навколо білого карлика J1328−1450. Замість одного диска планетних уламків, які зазвичай оточують такі зорі, дослідники побачили два концентричні газові кільця, розділені чітким проміжком. На думку науковців, їхню структуру можуть підтримувати два планетоподібні тіла, які пережили загибель своєї зорі. Відкриття було зроблене за допомогою спектрографа X-Shooter Дуже Великого Телескопа (VLT) Європейської південної обсерваторії. Роботу команди опубліковано в журналі Nature Astronomy.
Білий карлик J1328−1450 розташований приблизно за 1600 світлових років від Землі. Такі світила – це щільні зоряні залишки, маса яких зазвичай не перевищує 1,44 маси Сонця, що утворюються після того, як зорі вичерпують запаси термоядерного палива та скидають зовнішні оболонки. Кам’янисті тіла на орбіті, яким вдається пережити цей процес, можуть руйнуватися та утворювати навколо залишку диск із планетних уламків. Проте досі в усіх відомих подібних системах фіксували лише один диск.
Нова система виявилася значно складнішою. Спостереження 2021 та 2023 років підтвердили, що обидва кільця залишаються стабільними та відокремленими одне від одного. Перше з них простягається на відстань від 100 до 240 тисяч кілометрів від білого карлика, а друге – від 375 тисяч до понад 1,3 мільйона кілометрів. За оцінками дослідників, їхню структуру можуть підтримувати два тіла, що обертаються навколо зоряного залишку на різних орбітах. Внутрішнє з них може мати розміри звичайного астероїда – декілька кілометрів у діаметрі, тоді як зовнішнє – сягати розмірів Плутона або навіть нашого Місяця. Водночас ці об’єкти поки що не вимірювали безпосередньо.
Спостереження також показали, що кільця мають різний хімічний склад: у них присутні кальцій, кисень, магній і залізо – елементи, характерні для кам’янистих планет Сонячної системи. При цьому внутрішнє кільце містить багато магнію, тоді як у зовнішньому його майже немає. Це може свідчити про те, що уламки походять із двох планет із різним складом. Альтернативне пояснення полягає в тому, що кільця утворилися з різних частин одного небесного тіла, наприклад його кори та ядра.
Дослідження дає змогу побачити, що може залишитися від планет після загибелі їхньої зорі, зокрема, й у Сонячній системі, адже подібне майбутнє очікує і на неї. Через мільярди років Сонце також почне розширюватися (що може знищити Землю) і перетвориться на білого карлика.