Примітка перекладача: Просто не зміг втриматись від перекладу цієї невеличкої статті. Особливо після прочитання самого звіту OIG NASA “NASA’s Management of the Space Launch System Booster and Engine Contracts”.
«NASA та його контракти продовжуватимуть перевищувати заплановані витрати та графік».
Незалежний звіт OIG , опублікований у четвер, містить тривожні висновки про гроші, витрачені агентством на двигуни та бустери ракети Space Launch System. Крім того, у звіті генерального інспектора (OIG) NASA Пола Мартіна (Paul Martin) попереджається, що якщо ці витрати не контролювати, це може поставити під загрозу плани повернення на Місяць.
Мартін відверто написав, що якщо агентство не стримає витрати, «NASA та його контракти продовжуватимуть перевищувати заплановані витрати та графік, що призведе до зменшення доступності коштів, затримок запуску та ерозії довіри громадськості до спроможності агентства відповідально витрачати гроші платників податків і досягати цілей і завдань місії, включаючи безпечне повернення людей на Місяць».
У 50-сторінковому звіті проаналізовано контракти, укладені NASA з Aerojet Rocketdyne на головні двигуни RS-25 і з Northrop Grumman на твердопаливні ракетні прискорювачі. Двигуни та прискорювачі розташовані на першому ступені ракети Space Launch System, яка здійснила успішний дебютний політ у листопаді 2022 року. Ракета запускатиме космічний корабель Orion з астронавтами для місій Artemis на Місяць.
Багато грошей
У звіті встановлено, що зусилля з модернізації двигунів RS-25, виготовлення нових RS-25 та виготовлення твердопаливних ракетних прискорювачів для початкових місій Artemis призвели до збільшення витрат приблизно на 6 мільярдів доларів і більш ніж шестирічної затримки графіка порівняно з початковими прогнозами NASA.
Щоб пояснити це, Мартін говорить про підвищення вартості , а не про загальну вартість двигунів і прискорювачів. Це означає, що перевитрати тільки на силову установку ракети SLS коштують космічному агентству приблизно стільки ж, скільки воно витратить на розробку двох багаторазових посадкових апаратів на Місяць — Starship від SpaceX і Blue Moon від Blue Origin.
Основна відмінність полягає в методі укладання контрактів, і Мартін використовує (хоча і в бюрократичних термінах) жорсткі формулювання щодо вибору NASA контрактів cost+ (витрати плюс). Контракти «витрати плюс» призначені для використання в експериментальних і передових технологічних програмах, таких як будівництво космічного телескопа Джеймса Вебба. Але в цьому випадку Aerojet модифікувала двигуни, які неодноразово літали в програмі космічних човників; і Northrop модифікував прискорювачі, які подібним чином використовувалися багато разів.
«Покладення агентства на винагороди за принципом «витрати плюс» збільшує його (агенства) фінансовий ризик», — написав Мартін. «На нашу думку, NASA використовувало контрактні структури за принципом «витрати плюс» для своїх контрактів на прискорювачи та двигуни SLS у більшій мірі, ніж це було б виправдано. Хоча SLS є новим транспортним засобом, його старі прискорювачі та двигуни RS-25 добре зарекомендували себе».
Контракти «витрати плюс» сплачують виконавцю загальну суму його витрат плюс комісію. Це на відміну від контрактів із фіксованою ціною, які NASA уклало з SpaceX і Blue Origin на посадкові апарати (HLS), конструкція яких є набагато більш експериментальною та передовою за своєю природою, ніж перепрофілювання обладнання космічного човника.
У новому звіті також розглядаються гонорари, які присуджуються в рамках контрактів на двигуни. Наприклад, незважаючи на те, що до кінця контракту компанія Aerojet поставила лише 5 із 16 відремонтованих ракетних двигунів RS-25, космічне агентство оцінило її як «дуже добре» за цю роботу.
Дорогі двигуни
Є й інші головоломні питання, порушені у звіті. Наприклад, поточна вартість виробництва нового головного двигуна RS-25, який використовуватиметься для місії Artemis V і далі, становить близько 100 мільйонів доларів. NASA і Aerojet намагаються досягти 30-відсоткової економії витрат до кінця цього десятиліття, знизивши витрати до 70,5 мільйонів доларів.
Проте, прогнозуючи цю економію, Мартін зазначає, що NASA не врахувало деякі витрати: «Під час розрахунку загальної вартості нових двигунів RS-25 NASA та Aerojet включають лише матеріали, інженерну підтримку та робочу силу (практична праця), тоді як управління проектом і накладні витрати виключаються». Хтозна, можливо, кілька років менеджери Aerojet працюватимуть безкоштовно.
У порівнянні з приватним сектором навіть зниження вартості двигуна RS-25 до 70,5 мільйонів доларів є абсурдно високою ціною. Blue Origin виробляє двигуни порівнянної потужності та розміру, BE-4, менш ніж за 20 мільйонів доларів. А SpaceX прагне знизити вартість такого ж потужного ракетного двигуна Raptor ще нижче, до менше 1 мільйона доларів за двигун.
Виходячи з усіх нових даних у своєму останньому звіті, Мартін сказав, що його офісу довелося переглянути свою оцінку загальної вартості запуску космічної системи, включаючи наземні системи та космічний корабель Orion. Зараз це 4,2 мільярда доларів.