Згідно із новим дослідженням NASA, щоб знайти сліди стародавнього життя, марсоходам доведеться видобувати ґрунт з глибин більше двох метрів. Все тому, що іонізуюче космічне випромінювання швидко руйнує такі невеликі молекули, як амінокислоти. Виявлення певних їх видів на Марсі може бути ознакою древнього життя, оскільки на Землі амінокислоти беруть участь у процесах побудови білка.
Результати нашої роботи показують, що амінокислоти руйнуються космічними променями в поверхневих породах і реголіті набагато швидше, ніж ми думали. Зараз марсоходи здатні заглибитись у ґрунт приблизно на п’ять сантиметрів. Але на таких глибинах амінокислоти руйнуються іонізуючим випромінюванням лише за 20 мільйонів років. Тому ми пропонуємо нову стратегію для місій, що збирають зразки ґрунту на малих глибинах – брати відносно нові породи, що оголилися, наприклад з мікрократерів віком не більше 10 мільйонів років.
Олександр Павлов, Центр космічних польотів ім. Годдарда
Мільярди років тому Марс був потенційно життєпридатним місцем – тоді планета була схожа на Землю, тому 20 мільйонів років — досить короткий проміжок часу. Щоб зрозуміти, чи все-таки могло життя існувати, вчені провели ряд експериментів, досліджуючи марсіанські породи на наявність амінокислот.
Команда дослідників змішувала амінокислоти з кремнеземом (звичайним і гідратованим), або з кремнеземом і перхлоратом, щоб зімітувати умови марсіанського грунту. Проби були запечатані в пробірках у вакуумі, з умовами, близькими до розрідженого марсіанського повітря.
Одні зразки зберігалися за кімнатної температури (справжня спека за марсіанськими мірками), інші – за типових для Червоної планети -55 °C. Обидві групи зразків були піддані гамма-випромінюванню різної потужності – воно імітувало дози, які потрапляли на марсіанську поверхню протягом 80 мільйонів років.
Це перше комплексне дослідження, в якому вивчався радіоліз (розкладання) різних амінокислот за різних факторів. Його результати показали, що додавання до амінокислот силікатів, зокрема, і перхлоратів, значно збільшують швидкість руйнування молекул.
Безпосередньо амінокислоти ще не були виявлені на Марсі, але були знайдені на метеоритах, в тому числі на одному марсіанському, хоча механізм утворення амінокислот на ньому все ще залишається не до кінця зрозумілим. Крім цього, марсоходи Curiosity та Perseverance знаходили органічні речовини безпосередньо на Червоній планеті. Але ці знахідки також не є свідченням наявності життя, оскільки, з одного боку, такі органічні речовини могли виникнути в небіологічних хімічних процесах, а з іншого – їхній первісний склад міг бути змінений з часом під впливом радіації.