Сторіччями земляни звертали погляд на небеса і міркували про життя серед зірок. Але хіба не є можливим, що поки ми шукали іншопланетян, вони у відповідь стежили за нами?
У новому дослідженні астрономи склали перелік найближчих зоряних систем, допитливі мешканці яких могли б “відкрити” життя на Землі.
До списку увійшли 1715 систем, з яких позаземні науковці мали б можливість протягом останніх п’яти тисячоліть знайти нашу планету, побачивши, як вона пропливає на тлі сонячного диска. З них 46 знаходяться достатньо близько, щоб іншопланетяни могли перехопити радіо- і телепередачі, перші з яких почалися приблизно 100 років тому.
Автори вважають, що є всього 29 потенційно придатних для життя планет, мешканці яких мали б змогу бачити транзит Землі та підслуховувати наші радіосигнали. Таким чином, вони могли б зробити висновок про наявність на третій планеті Сонячної системи розумного життя.
“Один зі способів знайти планету – помітити, як вона закриває частину світла своєї зірки, – каже Ліза Калтенеґґер, професорка астрономії й директор Інституту Карла Сагана в Корнелльському університеті. – Ми поставили собі питання: “Для кого б ми були прибульцями, якби за нами хтось спостерігав?”. У небі є крихітна смуга, що є таким собі космічним місцем у першому ряді для всіх, хто хоче подивитися на транзит Землі”.
Зі всіх планет поза межами Сонячної системи, що про них відомо людству – а таких більше за 4 тисячі – приблизно 70% відкрито за допомогою транзитного методу. Проте технології не стоять на місці: так, нещодавнє дослідження показало, що наявність планет навколо зірки можна спробувати визначити за її складом.
У своїй роботі автори спиралися на набір даних про зірки Gaia, що складений Європейською космічною агенцією. У ньому вони знайшли 2034 зоряні системи в межах 100 парсеків (326 світлових років), з яких було б видно прохід Землі через диск нашого світила у період з 5000 років тому – моменту зародження цивілізацій – до 5000 років у майбутньому.
З цих систем 75 знаходяться на відстані до 100 світлових років від Землі, що надає їх мешканцям можливість перехопити радіохвилі, що їх щедро посилає людство у всі кутки Всесвіту з початку XX сторіччя. Саме там знаходяться згадані вище 29 планет, населення яких, якщо воно є, можливо, давно знає про наше існування.
Одна зірка, відома під назвою Росс 128, червоний карлик у сузір’ї Діви, знаходиться приблизно у 11 світлових роках від нас. Будь-який належним чином обладнаний житель її планети, що майже вдвічі більша за нашу, міг би спостерігати транзит Землі протягом більш ніж 2000 років – з 900 року до нашої ери до приблизно 900 років тому, коли зірка змістилася з оглядової точки.
Трохи далі, на відстані у 12.5 світлових років від Землі, знаходиться зірка Тіґардена. На її орбіті знаходяться дві придатні для життя планети – Teegarden b і Teegarden c. Якщо там є хтось живий, то йому вид Землі на тлі Сонця буде доступний через 29 років.
Нарешті, нашуміла система Trappist теж знаходиться достатньо близько, щоб чути наші передачі – 45 світлових років – але потенційним прибульцям з чотирьох планет, що розташовані у зоні Златовласки навколо її зірки Trappist-1, доведеться чекати ще 1642 роки, щоб подивитися на наш космічний дім.
За цікавим збігом (чи ні?), статтю було опубліковано як раз перед датою очікуваного оприлюднення звіту Пентагона про НЛО. У той час, як дехто вже готує капелюшки з фольги та заклеює вебкамери, більшість як аматорів, так і експертів вважають, що жодних жахливих секретів документ не розкриє.
Професорка Бет Біллер з Единбурзького інституту астрономії, що не брала участі у дослідженні, вважає, що робота може змінити підхід науковців до SETI, пошуку позаземного життя. “Що мене вразило, так це мала кількість зірок, з яких було б видно транзит Землі”.
“Виявлення планети транзитним методом потребує надзвичайно точного збігу траєкторій планети та її зірки, так що результат мене не здивував. Тепер мені цікаво, яка частина зірок у каталозі Gaia розміщена таким чином, щоб з них можна було б побачити Землю іншими способами, наприклад методом Доплера чи за допомогою прямого спостереження!”.
Джерело: The Guardian