10 квітня космічний корабель Orion успішно приводнився в Тихому океані на південний захід від Сан-Дієґо, що завершило місію Artemis 2. Це перший пілотований політ за межі навколоземної орбіти за понад 50 років – з часів Apollo 17 у грудні 1972 року.
На борту перебували чотири астронавти: командир Рід Вайзмен, пілот Віктор Ґловер та фахівці місії Крістіна Кук і Джеремі Гансен. Відразу після приводнення екіпаж повідомив, що перебуває в доброму стані. Після відкриття люка команду доставили на корабель Військово-морських сил США.
Місію з першим пілотованим запуском Orion за допомогою SLS за межі низької навколоземної орбіти планували ще в першій половині 2010-х. У межах анонсованої в 2017 році ініціативи Artemis її хотіли запустити в 2019-21 роках. Після дебютної місії нової програми та появи більш-менш реалістичних термінів, старт запланували на вересень 2025 року. Однак через тривале розслідування проблем із теплозахистом Orion його відклали на квітень наступного року. Проте першим можливим періодом запуску виявився лютий 2026 року, але на генеральній репетиції запуску не обійшлося без проблем – у ракети SLS інженери виявили витік рідкого водню. Тому врешті-решт усе знову перенесли на весну.
Місія була запущена 1 квітня зі стартового майданчика LC-39B Космічного центру ім. Кеннеді та тривала понад дев’ять діб. Після 24 годин на високій еліптичній орбіті Землі корабель вирушив до Місяця за траєкторією вільного повернення. 6 квітня Orion досяг максимального зближення з нашим супутником, коли пролетів на відстані 6545 кілометрів від його поверхні. Крім цього, місія встановила новий рекорд за дальністю пілотованого польоту, віддалившись на 406 771 кілометр від Землі.
Фінальний етап повернення на Землю зайняв близько години. Від корабля відокремилася сервісна капсула, а потім було проведено короткий маневр для правильної орієнтації при входженні в атмосферу. Під час першого безпілотного польоту – Artemis 1 – під час посадки в Orion виникли проблеми з теплозахисним екраном, тому для Artemis 2 вирішили змінити профіль траєкторії повернення, щоб зменшити перегрів матеріалу при температурах майже 3000 °C. Вхід в атмосферу розпочався на висоті близько 122 кілометрів. У цей момент Orion розвинув швидкість майже 40 тисяч кілометрів на годину. Під час проходження щільних шарів атмосфери навколо капсули утворилася плазма, через що зв’язок з екіпажем тимчасово перервався приблизно на шість хвилин. При наближенні до Землі на висоті близько 7 кілометрів спочатку розкрилися два гальмівні парашути, а потім, на висоті близько 2 кілометрів, три основних.
На брифінгу після місії фахівці NASA заявили, що зібрали дані про теплозахисний екран космічного корабля – за допомогою знімків із літака під час спуску та під час підводної зйомки відразу після приводнення. Аналіз фотографій увійде до звіту місії та враховуватиметься під час підготовки наступних польотів.
Artemis 2 ознаменувала повернення людства на Місяць і встановила низку рекордів, але насамперед це була випробувальна місія. Астронавти протестували системи життєзабезпечення космічного корабля, його зручність і придатність до роботи, а також ручне керування. Крістіна Кук зазначила, що, попри тісноту капсули, астронавтам сподобалося в ній жити та разом працювати. Хоча Orion пройшов більшість перевірок, кількох проблем не вдалося уникнути. Посеред польоту екіпаж повідомив про забиті труби зливу, що тимчасово обмежило можливість користуватися туалетом, а інженери NASA зафіксували витоки в клапанах для підтримки тиску в паливних баках. Це не вплинуло на роботу Orion, однак команді доведеться внести корективи перед майбутніми польотами.
Наступна місія місячної програми – Artemis 3 – має відбутися в середині 2027 року. У її межах висадку на Місяць не передбачають – натомість астронавти працюватимуть на низькій навколоземній орбіті, де проведуть випробування на зближення та стикування з прототипами місячних посадкових апаратів, що проєктують у компаніях SpaceX і Blue Origin. А ось ступлять астронавти на наш супутник лише в місіях Artemis 4 і Artemis 5, які заплановані на 2028 рік.