В Європейській південній обсерваторії провели перші успішні випробування лазерної системи комплексу VLTI. Це оновлення відкриває нову еру в інтерферометрії та є важливою віхою проєкту GRAVITY+, покликаного суттєво підвищити чутливість і точність однойменного інструмента телескопа.
VLTI проводить спостереження завдяки поєднанню світла від всіх його складових – чотирьох восьмиметрових телескопів. Отримані дані допомагають вченим створювати зображення екзопланет, надають інформацію про зірки та дозволяють детально вивчати слабкі об’єкти, які обертаються навколо надмасивної чорної діри в центрі Чумацького Шляху.
Модернізація комплексу триває вже кілька років, й однією з її особливостей є вдосконалена технологія адаптивної оптики, яка дає змогу коригувати розмитості, спричинені атмосферою Землі. Дотепер на телескопі корекція здійснювалася за допомогою наведення на яскраві опорні зірки. Це, однак, обмежувало кількість об’єктів, які можна спостерігати. Нова лазерна система змінює підхід. Кожен із чотирьох лазерів створюватиме «штучну зорю» на висоті близько 90 кілометрів над Землею, що відкриває VLTI доступ до всього неба південної півкулі та спостережень за раніше недосяжними об’єктами. Телескоп зможе вивчати віддалені галактики та їхні активні ядра, а також протопланетні диски та молоді зірки. В об’єктив системи потраплятиме значно більше світла, що зробить комплекс приблизно в 10 разів чутливішим.
Під час перших тестів команда досліджувала скупчення масивних зір у центрі туманності Тарантул у Великій Магеллановій Хмарі. Спостереження вже дали несподіваний результат: зоря, яку довго вважали одиничною, виявилася подвійною системою. Цей приклад демонструє, яку користь може дати нова технологія навіть у початковій стадії випробувань.
Цікаво, що таке вдосконалення телескопа було передбачено до його безпосереднього будівництва. Лазерна система була згадана в звіті проєкту VLT ще в 1986 році. Інструмент GRAVITY, який працює з 2015 року, з тих пір зробив низку відкриттів. Завдяки його вимірюванням ученим вдалося перевірити загальну теорію відносності Айнштайна, що принесло їм Нобелівську премію з фізики в 2020 році, а також знайти докази магнітосферної акреції, за допомогою якої матерія «потрапляє» в новонароджені зірки. Оновлення зробило його ще потужнішим, а результати випробувань свідчать про багато нових відкриттів у майбутньому.