WASP-39b була однією з перших екзопланет, яку дослідили вчені, тільки-но вона потрапила в об’єктив “Вебба”. На відстані в 700 світлових років від нас планета розміром із Сатурн обертається навколо зірки ближче, аніж Меркурій навколо Сонця. Космічна обсерваторія надала наддетальну інформацію стосовно окремих атомів і сполук в атмосфері цього “гарячого Сатурна”, а також виявила хімічну активність та хмари.
Відкриття розписані аж в п’яти наукових статтях, дві з яких ще на розгляді. Одне з головних – відкриття в атмосфері екзопланети діоксиду сірки. Ця молекула утворюється у результаті хімічної реакції високоенергетичного світла від зорі (подібним чином у верхніх шарах атмосфери Землі утворюється озоновий шар).
Це вперше, коли вчені побачили конкретні ознаки фотохімії, яку пізніше застосували у комп’ютерному моделюванні до даних, що потребували пояснень стосовно такої фізики. Окрім того, надзвичайна близькість екзопланети до материнської зорі робить її цікавим об’єктом для дослідження впливу радіації.
Планети утворюються та змінюються, обертаючись в “радіаційній ванній” материнської зірки. На Землі такі перетворення дозволяють розквітати життю.
Наталі Баталья, астроном з Каліфорнійського Університету
“Вебб” спостерігав планету своїм інфрачевоним поглядом, коли та проходила перед своєю зорею. Частина світла проходила через атмосферу WASP-39b – різні атмосферні речовини поглинають різні кольори спектру, тому відсутність тих чи інших і казала астрономам про наявність певного атому чи сполуки.
Вивчення складу атмосфери та співвідношень одного елементу до іншого допоможе скласти уявлення про те, як народилась планета. Так, результати досліджень вказують на те, що WASP-39b в своїй історії пережила руйнування та злиття менших тіл перед тим, як остаточно сформувалася.
Великий вміст сірки по відношенню до водню вказує на те, що на планеті відбулося накопичення планетезималей, з яких деякі елементи потенційно потрапили в атмосферу. Також в ній набагато більше кисню, аніж вуглецю, тобто початково планета формувалась далеко від своєї зорі.
Казумаса Оно, дослідник екзопланет з Каліфорнійського Університету
Такий точний аналіз значно перевищив очікування дослідницької спільноти щодо інструментів телескопа ім. Джеймса Вебба. Отримані дані вказують на те, що космічна обсерваторія зможе проводити широкі спектри досліджень всіх типів екзопланет, в тому числі і менших кам’янистих, як-от в системі TRAPPIST-1. Це відкриває новий етап вивчення мирів поза нашої системою.