Леонід Каденюк народився у Чернівецькій області в родині сільських вчителів.

Мрія про космос зародилась у Каденюка у віці 10 років, коли весь світ облетіла звістка про політ Юрія Гагаріна. 

Каденюк закінчив школу в 16 років, а до Чернігівського вищого військового авіаційного училища, куди він вступав, брали з 17 років.

«Став умовляти, як зараз пам’ятаю, майора Володимира Ілліча Міхєєва, і він зателефоенував до ЗАГСу, де виписуються метрики, і виголосив фразу, яку я запам’ятав на все життя. «Давайте, – каже, – допоможемо хлопцю. Може, коли-небудь зустрічатимемо його на космодромі з квітами». Так я став на рік старше», – зізнавався перший космонавт в одному з інтерв’ю.

Але обман розкрився вже після відбору до загону космонавтів.

«Мене викликав до себе начальник Центру підготовки космонавтів, двічі Герой СРСР Георгій Береговий: «Слухай, кадровики виявили у тебе в документах, що твій брат народився 28 січня 1951 року народження, а ти – 28 січня 1950-го. Як можна пояснити такий збіг?» А ми з братом – двійнята, народилися з різницею в 15 хвилин, і не намагаючись виправдовуватися, що, мовляв, батьки так розрахували, я сказав правду. У відповідь Георгій Тимофійович сказав, що його фронтові друзі, щоб потрапити в авіацію, приписували собі і по 5 років. Потиснув мені руку, і на цьому питання було закрите», – згадував Каденюк.

Кандидат технічних наук і автор п’яти наукових робіт, Каденюк водночас відрізнявся доволі сміливими поглядами. Часом він дозволяв собі висловлювати думки, м’яко кажучи, не дуже прийняті в науковому співтоваристві. Так, свого часу великий резонанс викликав його сумнів у тому, що американська місячна місія «Апполон-11» дійсно мала місце в реальності.

«Якщо згадати, що це був 1969 рік, виникають великі сумніви, адже в той час технічні можливості не дозволяли зробити такий політ. Це було надзвичайно складне завдання. Якщо вони його виконали – вони молодці», – заявив Каденюк 2010 року.

1976-го потрапив у загін космонавтів в групу космічної системи «Буран». Леонід Каденюк стал одним з дев’яти щасливчиків. Їх обрали з кількох тисяч після 2-х місяців жорстких випробувань. Через рік закінчив Центр підготовки льотчиків-випробувачів. Отримав диплом і кваліфікацію «льотчик-випробувач». З 1979 року — «космонавт-випробувач».

З кінця 1970-х до 1990-х років проходив інженерну та льотну підготовку за програмою «Буран» як його командир, космонавт-випробувач та льотчик-випробувач. Проходив підготовку як командир транспортного корабля «Союз-ТМ». Мав підготовку з проведення наукових експериментів на борту космічних літальних апаратів у галузі біології, медицини, метрології, екології, астрономії тощо. Вивчав радянські та американські космічні кораблі. Літав більш ніж на 50 типах та модифікаціях літаків.

1995-го Леоніда Каденюка відібрали в групу космонавтів Національного космічного агентства України. У цьому ж році він прийняв українське громадянство.

Полетів у космос 1997-го на кораблі «Колумбія». В польоті брав участь міжнародний екіпаж. Для цього українець пройшов підготовку до космічного польоту в NASA. На кораблі Каденюк виконував біологічні експерименти та вивчав вплив невагомості на рослини. Під час польоту Леоніда Каденюка у космосі побували тризуб, жовто-блакитний прапор та пролунав гімн незалежної України.

Якщо порахувати загальну кількість часу, який космонавт провів у небі, цей показник перевищить 2 400 годин. Тобто, Каденюк відпрацював в небі 100 повних діб без посадки.

Літав на понад 50 типах та модифікаціях літаків різного призначення, в основному — винищувачів, а також на американському тренувальному літаку Northrop T-38.

 Для підготовки до польоту в космос необхідні значні кошти. Але політ Каденюка відбувся за домовленістю президентів України і США, Леоніда Кучми і Біла Клінтона, і тоді Україна не заплатила ані копійки.

Для сигналу пробудження під час польоту на «Колумбії» Каденюк обрав Гімн України, який прозвучав у космосі двічі. Також під час цього польоту вперше у космосі побували герб і прапор України. Також Каденюк взяв у космос портрет Тараса Шевченка та «Кобзар», який він згодом подарував Національному музею Тараса Шевченка в Каневі.

ЦІКАВИЙ ФАКТ ! Багаторазовий транспортний космічний корабель NASA «Колумбія», на якому літав Каденюк, використовувався для зйомок американського фільму «Армагедон» (1998 року).

Погляди

«Стан невагомості — це фізичний стан, який в умовах постійної дії сили земного тяжіння створити чи змоделювати в якомусь тренажері певний тривалий час практично неможливо. У літаючих літаках-лабораторіях він може бути створений протягом 25—30 секунд. В орбітальному польоті він постійний.»

«Було враження, що йде боротьба двох сил: сили природи, яке представляло собою земне тяжіння і утримувало корабель і не давало відірватись, та сили людського розуму, представлену потужністю ракети»

Раптово помер 31 січня2018 року під час традиційної ранкової пробіжки в районі Царського Села в Києві, ще до приїзду карети швидкої допомоги. За попередньою інформацією Леонід Костянтинович помер від серцевого нападу.