Вчені у своїх пошуках позаземного життя насамперед звертають увагу на планетні системи, утворені сонцеподібними зірками. Ця вибірковість цілком очевидна, адже ми не маємо впевненості у можливості зародження життя в умовах, кардинально відмінних від земних.

Однак проблема полягає в тому, що майже половина зірок з подібними до Сонця масою і спектром є подвійними. Нове дослідження вчених Копенгагенського університету показує, наскільки разюче відрізняються умови в таких зоряних системах від звичних нам.

Як об’єкт дослідження вчених виступала молода подвійна зірка NGC 1333-IRAS2A. Вона розташована на відстані близько 1000 світлових років від Землі і оточена потужним газопиловим диском, що свідчить про активний процес планетоутворення, що наразі там протікає.

Результати спостережень, проведених за допомогою радіообсерваторії ALMA та доповнені комп’ютерним моделюванням минулого та майбутнього зоряної системи, були, за словами дослідників, вражаючими.

Так, зміна розподілу речовини в газопиловій хмарі з часом носить незвичний стрибкоподібний характер. Раз на кілька десятків років — майже митєво за космічними мірками — потоки речовини у протопланетній хмарі значно прискорюються. Водночас багаторазово зростає яскравість подвійної зірки. Це наводить вчених на думку, що взаємний рух компонентів зоряної системи періодично сприяє появі потужних пилових потоків, що падають на поверхню зірок, що, у свою чергу, призводить до збільшення їхнього блиску.

Протопланетний диск NGC 1333-IRAS2A через свою молодість ще не сформував великі об’єкти, і вчені розраховують отримати більше спостережного часу ALMA, щоб продовжити дослідження як цієї, так і інших кратних зірок сонячної маси — зважаючи на все, подібні пульсації мають бути характерними не тільки. для NGC 1333-IRAS2A.

Крім того, періодичне збільшення світності зірок-компаньйонів веде до випаровування речовини комет, що входять до цих систем. Це дозволяє досліджувати хімічний склад кометної речовини у пошуках органічних молекул – попередників життя. Раніше вченим вже вдалося зафіксувати в спектрах деяких комет лінії, характерні для амінокислот, і введення в роботу нових інструментів дозволить глибше вивчити це питання. Адже комети, за сучасними уявленнями, можуть бути свого роду базою для «хімічної еволюції», що згодом дає поштовх і вихідні матеріали для еволюції біологічної.

Особливі надії астрономи покладають на надзвичайно великий телескоп (ELT), введення в дію якого очікується наприкінці десятиліття. Його 39-метрове дзеркало дозволить проводити безпосередні спостереження за атмосферами екзопланет. Це, поза всяким сумнівом, буде величезним стрибком для пошуку відповіді питання, чи самотні ми у Всесвіті.

Джерело