Перше в історії фото чорної діри Стрілець А* було представлено на прес-конференції колаборації EHT, що відбулася у штаб-квартирі Європейської південної обсерваторії у Німеччині.

Спостереженням чорної діри займалися 11 обсерваторій у всьому світі. Область, яку можна спостерігати на знімку, називають тінню чорної дірки.

Діаметр Sgr A* приблизно дорівнює діаметру орбіти Меркурія. Його маса дорівнює 4 мільйонам мас Сонця. Об’єкт набагато менше попередньої чорної діри, що спостерігалася в центрі галактики M87: її маса перевищує сонячну в 6.5 млрд разів.

Для отримання знімків телескопи, що входять до EHT, записали 6000 терабайт даних, аналіз яких потребував кількох років роботи провідних світових інститутів.

Вчені окремо відзначили той факт, що зображення Sgr A* дуже схоже на знімок чорної діри в галактиці M87, який був представлений у 2019 році. Що показує, що процеси, що відбуваються в околицях чорних дір, дуже схожі в масштабі наших спостережень.

Гарячий газ обертається навколо M87 та Sgr A* з однаковою, майже світловою швидкістю. Однак через те, що радіус «нашої» чорної діри в 1000 разів менший за радіус M87, зображення також вийшло досить розмитим навіть за більшої кількості даних та сучасних обчислювальних можливостей. Натомість радіус ЧД ідеально співпав із розрахованим.

Зображення, отримані вченими, було розбито на 4 окремі групи, потім кожна з груп сформувала своє складове зображення. І вже після цього 4 зображення об’єднувалися в одне.

EHT використовує метод, відомий як “інтерферометрія з дуже довгою базовою лінією” (VLBI), для об’єднання кількох телескопів у єдину віртуальну обсерваторію розміром із планету. Ця сукупна потужність ще в 2019 році дозволила отримати розподільну здатність, необхідну для отримання зображення тіні надмасивної чорної діри в гігантській еліптичній галактиці M87. З додаванням чотирьох обсерваторій, включаючи Гренландський телескоп CfA, EHT продовжив спостерігати як М87, так і за Стрільцем А*.

Ці знімки дадуть цінну інформацію про поведінку речовини в момент її падіння в чорну діру. Ця речовина випромінює світло в діапазоні довжин хвиль близько 1,3 міліметра, який, на щастя, проходить крізь атмосферу Землі та міжзоряний газ між нами та центром Чумацького Шляху.