Япония успешно испытала многоразовую ракету вслед за Китаем, стремясь бросить вызов доминированию SpaceX! Япония успешно провела первые испытания прототипа многоразовой ракеты, выполнив взлет и посадку, что стало важной вехой в разработке экономически эффективных технологий космических запусков. В ходе испытаний, организованных Японским агентством аэрокосмических исследований (JAXA) на полигоне в Носиро, ракета поднялась на высоту около 10 метров и благополучно приземлилась после 40-секундного полета. Это достижение было продемонстрировано всего через день после того, как о своих успехах в создании многоразовых ракет заявил Китай, что подчеркивает растущую глобальную конкуренцию, направленную на оспаривание лидерства SpaceX в сфере многоразовых пусковых систем.

**Вопрос:** интересно почему ступень так дымила черным дымом сверху, кaк «Адмирал Кузнецов»? Прогорел при разделении?


>>>>>> Під час слухань у Конгресі США Айзекман підкреслив, що витік повітря в модулі «Звезда» виявили ще у 2019 році, і відтоді весь цивілізований світ шість років жив під загрозою раптової розгерметизації. Витік повітря відбувається у перехідній камері російського модуля «Звєзда», де інженери фіксують мікроскопічні тріщини. Проблема, яка триває вже кілька років, останнім часом суттєво загострилася, через що NASA підняло рівень небезпеки та змусило екіпаж готувати протоколи екстреної евакуації. Ключові деталі надзвичайної ситуації: Негерметичний відсік розташований у російському сегменті МКС. Повітря поступово виходить через структурні мікротріщини, швидкість витоку періодично зростає. Російський модуль підтримується під зниженим тиском, а його люки надійно закриті. NASA: Ситуацію офіційно визнано критичною, оскільки пошкодження створюють потенційну загрозу безпеці астронавтів. 

>>>>>> Глава NASA пояснив витік на МКС Радянською диверсією Ця інформація є неточною, оскільки виходить із нерозуміння суті заяви керівництва NASA. Глава космічного відомства Джаред Айзекман пов’язав постійні витоки повітря та технічні збої в модулі «Звезда» з конструктивними недоліками та неякісним плануванням ще за радянських часів, а не з деструктивною політикою. Він не використовував політичних формулювань щодо «імперської політики», натомість критикуючи стан справ з інженерної точки зору: Радянське проєктування: Проблеми трактуються як наслідок рішень радянської інженерної школи та підходу до створення космічних апаратів, де були закладені вразливості, що проявляються зараз. Спадковість технічних проблем: Управління NASA відзначає, що труднощі з модулем «Звезда» є системними, оскільки система герметизації та металоконструкції розроблялися як частина спадщини російського/радянського космічного сектора багато років тому.

 [New Glenn](https://spaceflightnow.com/wp-content/uploads/2026/05/20260529_NG-4_static_fire_explosion.jpg)

[Mars Moon](https://youtu.be/Uq1Uhbioso8?si=nSR6tWqa9TvibQ0f) 

[Moon and Mars flyby](https://youtu.be/tS4Phv_fjRQ) [https://youtu.be/tS4Phv_fjRQ](https://youtu.be/tS4Phv_fjRQ) While SpaceX was fueling Flight 12, they took a phone call to the most remote island on Earth. The man on the other end of that call is going to the Moon. And then, on a separate mission, he's going to Mars. A private citizen. Two crewed flights beyond Earth orbit. And the signs he left for over a year were sitting right there in plain sight. Today, we look at what just happened. Because Flight 12 was only the appetizer.

Вояджери 1 та 2 виявили область перегрітої плазми на геліопаузі з температурою від 30 000 до 50 000 Кельвінів. Що таке «Вогняна стіна»? Так звана «стіна вогню» — це не буквальне полум’я, а вузька, перегріта плазмова зона на зовнішній межі Сонячної системи, відома як геліопауза. Ця межа позначає місце, де сонячний вітер — безперервний потік заряджених частинок від Сонця — сповільнюється та стикається з міжзоряним середовищем, розрідженим газом і плазмою, що заповнює простір між зірками. Геліопауза діє як край захисної бульбашки Сонця, геліосфери, яка захищає планети від космічного випромінювання. Температура та механізм Інструменти Voyager зафіксували температури в цій області від 30 000 до 50 000 Кельвінів (близько 54 000 до 90 000°F), що майже в 10 разів гарячіше, ніж поверхня Сонця (). Це екстремальне тепло виникає внаслідок ударного стиснення: коли надзвуковий сонячний вітер врізається в повільніше рухоме міжзоряне середовище, частинки стискаються та прискорюються, збільшуючи свою енергію. Магнітна турбулентність та перез’єднання також сприяють цьому, змушуючи заряджені частинки рухатися з надзвичайними швидкостями, незважаючи на дуже низьку щільність частинок. Спостереження Voyager 1 та 2 Voyager 1 перетнув геліопаузу у 2012 році, а Voyager 2 слідував за ним у 2018 році Обидва космічні апарати виявили плазмову стіну, підтвердивши, що це постійна та динамічна особливість, а не тимчасова аномалія Стінка надзвичайно тонка в космічному масштабі, можливо, лише 1 астрономічна одиниця товщини, а низька щільність частинок означає, що самі космічні апарати не нагріваються суттєво. Значення Це відкриття дає критичне розуміння взаємодії між сонячним вітром і міжзоряним простором, допомагаючи вченим зрозуміти структуру геліосфери, поведінку космічних променів і динаміку плазми на межі нашої Сонячної системи. Воно також демонструє, що навіть через десятиліття після запуску зонди Voyager продовжують виявляти несподівані явища в глибокому космосі. Підсумовуючи, космічний апарат Voyager виявив перегріту плазмову «стіну» на геліопаузі, області екстремальних температур, спричинених зіткненням сонячних і міжзоряних частинок, що пропонує людству рідкісну можливість зазирнути в межі нашої Сонячної системи та перехід до міжзоряного простору.

 NASA щойно окреслило суттєву зміну в планах дослідження космосу — і йдеться не лише про нові місії, а й про зовсім інший спосіб роботи. У цій промові адміністрація NASA розкриває трансформаційну стратегію, спрямовану на прискорення виконання, скорочення бюрократії та досягнення реальних результатів після років затримок та неефективності. [https://youtu.be/frF0FttFdVE?si=0tlIuqoNqWF_ChBq](https://youtu.be/frF0FttFdVE?si=0tlIuqoNqWF_ChBq)