Компанія ispace повідомила про причину невдалої посадки на Місяць свого другого посадкового модуля Resilience. До аварії призвела несправність лазерного далекоміра, який не вчасно надав інформацію про висоту апарата.
Resilience був запущений на ракеті Falcon 9 15 січня цього року. Після серії маневрів він вийшов на 100-кілометрову орбіту, з якої мав здійснити посадку в регіоні Моря Холоду на видимому боці Місяця. Модуль перевозив декілька корисних наукових навантажень, зокрема й невеликий місяцехід від європейського підрозділу ispace, який мав збирати реголіт для передачі його NASA. Перші етапи посадки йшли за планом, однак згодом телеметрія перестала надходити.
На пресконференції представники ispace повідомили, що проведене розслідування виявило проблеми з лазерним далекоміром. Прилад мав надавати дані про висоту, починаючи з трьох кілометрів, однак за невідомою причиною не робив цього, допоки не опустився нижче 900 метрів. Посадковий модуль почав швидко гальмувати: остання телеметрія на висоті в 192 метри показала, що він знижувався зі швидкістю 42 метри на секунду, що є занадто великим показником для м’якої посадки. Зображення орбітального апарата NASA Lunar Reconnaissance Orbiter демонструють, що Resilience впав у декількох сотнях метрах на південний схід від запланованого місця посадки. Унаслідок удару утворився 16-метровий кратер.
Представники компанії зазначили, що проблема відрізняється від тієї, з якою вони зіштовхнулись у 2023 році, коли так само розбився перший посадковий модуль. Тоді програмне забезпечення «проігнорувало» показники далекоміра. Інженери зробили висновок, що рушійні та програмні системи Resilience не мали жодних проблем, а далекомір було встановлено правильно. Команда припустила, що аномалію спричинила сукупність інших факторів. Насамперед до некоректної роботи далекоміра, ймовірно, призвели умови поверхні Місяця або ж нижча потужність лазера, через що на пристрій потрапляло менше світла. Крім того, функціонування приладу могло погіршитися через більшу швидкість самого апарата та вплив космічної радіації.
Наразі в ispace вживають заходів для уникнення подібних проблем. Зокрема, розглядають можливість використання іншого далекоміра з вдосконаленим планом його випробувань перед майбутньою місією, а також оновлюють програмне забезпечення посадкової системи. Робóти будуть виконувати під наглядом комісії, до якої увійдуть колишні інженери NASA та Агентства аерокосмічних досліджень Японії. У компанії зазначають, що аварія та коригувальні дії не вплинуть на графік наступних двох стартів Mission 3 та Mission 4, які заплановані на 2027 рік.