NASA відправляє на Місяць три невеликі ровери з однією інструкцією: розберіться між собою, як обстежити ділянку поверхні. Місія CADRE (Cooperative Autonomous Distributed Robotic Exploration) сяде в районі Reiner Gamma на видимому боці як корисне навантаження IM-3 — третього посадкового модуля Intuitive Machines, старт якого планують на кінець 2026 року. Приблизно два тижні ровери картографуватимуть терен без джойстика: самі оберуть лідера, самі розподілять задачі й перепишуть план, коли в одного почне сідати заряд. Якщо вийде, NASA вперше керуватиме кількома роверами за межами Землі як єдиною автономною системою.
Справжня ціль — південний полюс, де в кратерах, що не бачили сонця мільярди років, замкнений водяний лід. Розкласти його на паливо й дихальну суміш — основа будь-якої місячної економіки, але операція, яку треба няньчити з 384 000 км, у бізнес не масштабується. До того ж команди йдуть через ретрансляційні супутники, а краї кратерів перекривають лінію візування: ровер, що спустився на затінене дно, може втратити зв’язок на весь маршрут. Кожна хвилина простою в очікуванні інструкцій — це витрачена енергія, якої нічим поповнити. Панелі заряджають батарею, поки світить сонце, а місячна ніч триває близько двох земних тижнів.
Освітлення на полюсі стрибає від прямого засліплення на краю кратера до абсолютної тіні внизу, тож камера, яка бачила зверху, на дні може осліпнути. GPS немає — карту апарат будує сам зі стереокамери та сенсорів. У постійно затінених ділянках температура падає нижче −170 °C. А пил, який електростатика підіймає з поверхні, за мільярди років мікрометеоритного бомбардування став гострим і зубчастим: він точить підшипники коліс, пролізає крізь герметизацію й затягує плівкою об’єктиви. Як тримати його поза механікою, досі не придумали.
На стендових випробуваннях у Jet Propulsion Laboratory ровери вже показали потрібне: наткнувшись на неочікувані перешкоди, вони перепланували маршрути гуртом, а коли в одного просів акумулятор, уся група зупинилася, щоб рухатися далі разом. Кожен апарат — розвиток технології NASA A-PUFFER: бортовий комп’ютер, радіо та стереокамера для тривимірної зйомки, а спільну карту вони зводять через базову станцію на посадковому модулі.
Два тижні на Reiner Gamma покажуть, чи можуть домовитися троє. Спільного протоколу, як передати задачу інструменту іншого виробника й вирішити, хто перший спускається на дно кратера, ще ніхто не написав.