NASA оголосило про завершення місії MAVEN. Рішення ухвалили після того, як спеціальна комісія Управління дійшла висновку, що після аномалії в грудні минулого року зв’язок з апаратом більше не може бути встановлений.
Востаннє команда отримувала сигнал від зонда 6 грудня 2025 року, поки він не зайшов у тінь Марса. Через півгодини апарат її покинув, однак диспетчери не змогли налагодити контакт. Спроби відновити комунікацію в наступні тижні за допомогою антен Мережі далекого космічного зв’язку NASA та 100-метрового радіотелескопа обсерваторії Грін-Бенк успіху не принесли.
Невеликий обсяг телеметрії, який вдалося зафіксувати від MAVEN, показував, що апарат обертається з досить високою швидкістю — 2,7 оберту за хвилину. В звичайному режимі він не повинен обертатися, і такий рух позбавляє його можливості виробляти достатньо енергії за допомогою сонячних батарей. Це й розрядило зонд за кілька годин.
Остаточно визначити першопричину аномалії комісія поки що не змогла. Фінальний звіт розслідування очікується через кілька місяців. Раніше один із представників NASA повідомляв, що аварія може бути пов’язана з «енергетичною» подією, такою як пошкодження або розрив паливного бака чи паливопроводу, що й змінило траєкторію зонда.
MAVEN працював на орбіті Червоної планети з вересня 2014 року та вивчав верхні шари її атмосфери та їхню взаємодію з сонячним вітром. Апарат виявив, як Марс поступово втрачає газову оболонку, а також досліджував плазму, що дозволило зрозуміти фізику полярних сяйв. Зонд також служив ретранслятором зв’язку для марсоходів Curiosity і Perseverance.
Усі функції MAVEN продовжують виконувати орбітальні апарати Mars Odyssey, Mars Reconnaissance Orbiter, Mars Express і Trace Gas Orbiter. За оцінками NASA, дефіциту даних не спостерігається. Однак втрата зонда підкреслює важливість, а тепер уже й нагальність майбутнього проєкту Mars Telecommunications Network, який має забезпечити інфраструктуру зв’язку для наступних поколінь марсіанських місій.
Зараз MAVEN перебуває на орбіті висотою від 200 до 400 кілометрів. За словами керівника проекту Майка Моро, зонд має залишатися там ще від 50 до 100 років, перш ніж увійти в атмосферу. В зв’язку з цим інженери проведуть довгострокове прогнозування його траєкторії, щоб уникнути зіткнень з іншими апаратами.