
Аналіз чергових зразків марсохода NASA Curiosity показав найрізноманітніший набір органічних молекул, які коли-небудь спостерігали на Червоній планеті. Роботу вчених представлено в журналі Nature Communications.
Досліджені проби були взяті ще в 2020 році на горі Еоліда з кратера Ґейла, де в минулому існували озера та струмки. Його місцевість багата на глинисті мінерали, що добре зберігають органічні сполуки. Останні є вуглецевими молекулами – «цеглинками» усього життя.
Марсохід виявив 21 органічну молекулу, 7 з яких не зустрічали раніше на Червоній планеті. Вік порід, у яких їх знайшли, становить приблизно 3,5 мільярда років. Серед речовин учені особливо відзначають азотистий гетероцикл — тип молекул, який на Землі пов’язаний із хімічними структурами, необхідними для РНК та ДНК. Іншим цікавим відкриттям стала молекула бензотіофену, яку раніше виявляли в багатьох метеоритах. Вважають, що останні були джерелом пребіотичної хімії в ранній Сонячній системі.
Для експерименту марсохід використав прилад SAM (Sample Analysis at Mars), який працює як мініатюрна лабораторія всередині апарата. Роботизований маніпулятор подрібнює зразок до порошкоподібного стану та подає в SAM, де піч нагріває матеріал до високих температур. Далі вчені вивчають виділені гази для визначення складу породи. Під час нового аналізу команда також застосувала метод мокрої хімії, коли зразок поміщають до чашки з реагентом TMAH, що дозволяє виявляти складніші органічні сполуки – для цієї роботи використали одну з двох таких чаш на Curiosity.
Хоча наразі неможливо точно визначити, чи мають проаналізовані молекули біологічне чи геологічне походження, їхня наявність свідчить, що колись на Марсі існували сприятливі для життя умови. А також – що ці сполуки були здатні пережити мільярди років впливу суворого радіаційного випромінювання на планеті, яке могло б їх зруйнувати.
Науковці повідомили, що відкриття Curiosity узгоджується з деякими попередніми спостереженнями іншого ровера – Perseverance. Окремо дослідники відзначили експеримент з реагентом TMAH. Його результати значно розширили бібліотеку марсіанських молекул і стануть у пригоді при підготовці майбутніх місій – Rosalind Franklin до Марса та Dragonfly до супутника Сатурна Титана. Ці космічні апарати матимуть схожі аналізатори молекул на борту. До речі, свою другу чашу з TMAH Curiosity також уже використав – команда місії проаналізує дані чергового дослідження для публікації результатів.