У річному звіті, поданому до Комісії з цінних паперів і бірж США, компанія Boeing повідомила, що за 2024 рік за програмою пілотованих польотів Starliner зазнала збитків на суму 523 мільйони доларів. Причинами цього в документі зазначено затримки в графіку та вищі, ніж очікували, витрати на випробування, сертифікацію та саму місію Crew Flight Test. Представники компанії доповіли, що 375 мільйонів доларів було витрачено за перші три квартали 2024 року та ще 148 мільйонів – у четвертому кварталі. Загальні збитки Boeing за програмою Starliner з 2019 року вже сягають 2 мільярдів доларів і, ймовірно, можуть зрости ще більше.
У 2014 році NASA обрало компанії Boeing і SpaceX для розроблення двох комерційних транспортних засобів із метою перевезення екіпажів. Контракт вартістю на сьогодні 4,6 мільярда доларів було укладено з фіксованою ціною, тобто всі перевитрати підрядник покриває самостійно.
Минулорічні збитки пов’язані з невдалим випробувальним польотом космічного корабля: Boeing і NASA покладали надії, що місія прокладе шлях до остаточної сертифікації транспортного засобу для ротацій екіпажу на Міжнародну космічну станцію (МКС) і назад на Землю. У червні 2024 року Starliner зазнав проблем із перегрівом двигунів і витоком гелію, однак доставив екіпаж із двох осіб – астронавтів NASA Баррі Вілмора і Суніту Вільямс – на станцію. Проте подальші випробування рушійної установки в космосі та на Землі змусили Управління ухвалити рішення про повернення Starliner в автономному режимі. У Boeing при цьому переконували, що корабель зможе доставити астронавтів назад без проблем. Екіпаж, замість 8 запланованих днів, застряг на станції на декілька місяців і згодом був офіційно включений у склад місії Crew-9, з якою має повернутися додому в квітні 2025 року.
Проблема, що призвела до перегріву двигунів, може бути пов’язана з конструкцією рушійних блоків, які утримують тепло під час послідовних запалювань. Їхня будова була схвалена Boeing’ом і постачальником двигунів – компанією Aerojet Rocketdyne задовго до першого польоту Starliner у космос.
На фоні невдач із проєктом, у компанії відбуваються кадрові зміни. Новим «старим» керівником програми Starliner стане Джон Малголланд, який вже очолював її з 2011 до 2020 року. Він замінить Марка Наппі, який займає цю посаду з 2022 року та звільняється з Boeing наприкінці лютого. Під керівництвом Малголланда інженерами було ухвалено більшість рішень, що призвели до проблем із кораблем. Серед них, зокрема, збої в програмному забезпеченні, через які він не досяг МКС під час тестового польоту в 2019 році, а також використання схильних до корозії клапанів у сервісному модулі. Проте й після зміни керівництва в конструкції корабля продовжували знаходити проблеми, як-от з’єднання в парашутах капсули, які не підтримували необхідний рівень безпеки, та легкозаймиста стрічка на електричній проводці.
Майбутнє програми Starliner залишається під великим питанням. Один із варіантів, який розглядають у NASA, – здійснити вантажну місію до МКС пізніше цього року. Це дасть змогу перевірити зміни в рушійній установці корабля. Іншим варіантом є продовження сертифікації попри невдалу пілотовану місію. Контракт Boeing з Управлінням передбачав шість польотів для ротації екіпажу. З урахуванням того, що МКС планують вивести з експлуатації на початку 2030-х років, шансів виконати угоду стає все менше. Ні Boeing, ні NASA не обговорювали публічно, коли ситуація може зрушити з місця, хоча Управління наголосило на «значному прогресі» у вирішенні питань із рушійною установкою.