Європейське космічне агентство уклало контракт вартістю 340 мільйонів євро з компанією Airbus Defence and Space на створення наукового супутника для прогнозування космічної погоди. Це перша місія програми космічної безпеки агентства Space Situational Awareness.
Апарат під назвою Vigil перебуватиме в точці Лагранжа L5 системи Сонце-Земля: він працюватиме на орбіті нашої планети на відстані у 150 мільйонів кілометрів позаду неї. Така позиція дозволить бачити Сонце під час його обертання до того, коли спостережувані регіони з’являтимуться в полі зору Землі, що дасть змогу завчасно надавати інформацію про сонячну активність. Це допоможе захистити інші космічні супутники, а також мобільні та електромережі від наслідків потенційних сонячних бур. Окрім цього, Vigil буде доповнювати дані апаратів, розташованих у точці Лагранжа L1 між Землею та Сонцем.
Дані Vigil надаватимуть більш точні попередження за чотири-п’ять днів до того, як явища космічної погоди дістануться Землі. Зі своєї позиції збоку супутник забезпечуватиме кращі спостереження за швидкістю, напрямком і ймовірністю впливу корональних викидів маси на нашу планету.
Джузеппе Мандорло, керівник проекту Vigil
На борту Vigil буде шість приладів, чотири з яких – від європейських інститутів: геліографічний сканер від італійського машинобудівного холдингу Leonardo SpA, фотомагнітосферний сканер від Інституту Макса Планка, аналізатор плазми з Лабораторії космічних наук ім. Малларда в Лондоні і магнітометр з Імперського коледжу Лондона.
Військово-морська дослідницька лабораторія США надасть компактний коронограф, а NASA – апарат Joint EUV coronal Diagnostic Investigation (JEDI) для вимірювання екстремального ультрафіолетового випромінювання. Розроблення останнього очолить Південно-Західний науково-дослідний інститут, з яким Управління підписало контракт вартістю 45 мільйонів доларів. JEDI спостерігатиме середній шар сонячної корони – регіон, який відіграє важливу роль у створенні сонячних вітрів і спалахів.
Старт місії Vigil попередньо заплановано на 2031 рік із космодрому Куру у Французькій Гвіані. Носієм виступить ракета Ariane 62.