Несміливий крок Європи до пілотованих польотів

У березні Європейське космічне агентство оприлюднило звіт, підготовлений незалежною Консультативною групою топекспертів з питань пілотованих польотів у космос. У звіті містився заклик до ЄКА розпочати роботу в новому зухвалому напрямку, розвиваючи власні можливості для транспортування астронавтів на орбіту і за її межі, щоб Європа не відстала від Китаю і США (див. “Європа обмірковує космічну революцію”, The Space Review, 27 березня 2023 р.).

Тоді представники ЄКА заявили, що планують використати звіт для розробки пропозицій, які агентство передасть державам-членам на другому Європейському космічному саміті в листопаді в Севільї, Іспанія. Однак до саміту, який відбудеться 6 листопада, ЄКА розкрило небагато деталей про те, що саме пропонуватиме у сфері пілотованих польотів.

“Я закликаю до невеликого, але дуже важливого кроку, першого кроку, який уможливить реалізацію набагато більш амбітних цілей.”

Йозеф Ашбахер

Після зустрічі ЄКА оголосило, що держави-члени схвалили попереднє рішення щодо початку роботи в сфері польотів людини в космос. Вони погодилися доручити ЄКА розпочати роботу над комерційною вантажною програмою, сприяючи розробці транспортних засобів, які могли б перевозити вантажі на МКС та з неї, а також, можливо, на комерційні космічні станції. За планом польоти мають розпочатися вже у 2028 році.

“Я закликаю до невеликого, але дуже важливого кроку, першого кроку, який уможливить реалізацію набагато більш амбітних цілей”, – заявив генеральний директор ЄКА Йозеф Ашбахер у своєму виступі на відкритті саміту.

Він чітко дав зрозуміти, що ця “більш амбітна ціль” полягає у створенні пілотованого транспортного корабля. “Службовий транспортний апарат можна згодом перетворити на транспортний корабель для екіпажу й обслуговувати ним інші пункти призначення”, – сказав він, – “якщо держави-члени все ж ухвалять відповідне рішення”. Вантажний корабель, за його словами, дасть змогу розробити технології транспортування, стикування і повернення в атмосферу, які сьогодні не використовуються, і ці доробки можуть стати основою для майбутнього пілотованого корабля.

На саміті ЄКА представило мало деталей про те, як насправді працюватиме конкурс на розробку апарату. Ашбахер сказав, що агентство негайно створить невелику “потужну команду”, яка займеться розробкою конкурсу. “Ми хотіли б діяти швидко”, – сказав він. ЄКА виділило 75 мільйонів євро (81 мільйон доларів) з чинних дослідницьких програм, які підуть двом або трьом компаніям на початкові конструкторські дослідження.

“У наступні два роки ми будемо працювати над низкою пропозицій від приватних операторів щодо доставлення вантажів на ННО”, – розповіла Жеральдін Наджа, директор з питань комерціалізації ЄКА, у своєму виступі 14 листопада на конференції Space Tech Expo Europe у Бремені, Німеччина. “На наступній раді міністрів держави-члени приймуть рішення щодо того, чи будемо ми зберігати цей підхід, і чи будемо продовжувати працювати над доставленням вантажів або екіпажів на ННО, чи навіть займемося доставленням вантажів на Місяць”.

Графік досить амбітний: від старту програми до стикування космічного корабля з МКС через п’ять років. У своїх планах ЄКА спирається на програму NASA “Комерційні орбітальні транспортні послуги” (Commercial Orbital Transportation Services, COTS), яка передбачає створення комерційних вантажних кораблів для перевезень на МКС. SpaceX, яка виграла одну з нагород COTS у 2006 році, через рік після того, як NASA оголосила про плани щодо цієї програми, вперше відправила свій вантажний корабель Dragon на МКС у 2012 році.

Ашбахер підтвердив, що графік доволі агресивний. “Роботи все треба швидко, адже плани в нас сміливі”, – розповів посадовець.

“На зустрічі в Севільї прийняли мудре рішення почати з вантажної версії”, – сказав Годарт з ArianeGroup. “Саме тому ми в ArianeGroup почали розробку SUSIE”.

Однак Європі не обов’язково починати лише з розвитку комерційних вантажних перевезень. Кілька компаній, як стартапів, так і вже довго працюючих у цій сфері, висунули пропозиції щодо розробки апаратів, які могли б задовольнити потреби ЄКА в перевезенні вантажів, а подекуди і стати базою для майбутніх пілотованих кораблів.

Однією з таких компаній є The Exploration Company, стартап, який у лютому зібрав 40,5 мільйонів євро в рамках раунду Серії А, що стало найбільшим подібним заходом фінансування серед європейських космічних стартапів. Компанія працює над транспортним засобом під назвою Nyx, призначеним для перевезення вантажів на низьку навколоземну орбіту і з неї, з потенціалом для подальшої еволюції до пілотованого корабля. Стартап планує запустити свій перший демонстраційний космічний апарат наступного року.

“Відкриття конкурсу і присудження контрактів на надання послуг компаніям є історичною віхою для Європи”, – зазначила компанія в соціальних мережах після оголошення ЄКА, провівши паралелі з програмою NASA COTS. “Ми бажаємо такого ж успіху європейській промисловості!”

Rocket Factory Augsburg (RFA), німецька компанія-розробник малої ракети-носія, повідомила у вересні, що працює над власною концепцією вантажного корабля під назвою Argo у співпраці з іншим стартапом, ATMOS Space Cargo, а також з великими аерокосмічними компаніями OHB і Sener. Космічний корабель має доставляти вантажі на МКС і повертати їх на Землю за допомогою капсули з надувним сповільнювачем.

Стефан Тверасер, генеральний директор RFA, під час обговорення на виставці Space Tech Expo Europe заявив, що концепція проєкту реалізована завдяки партнерству між компаніями, жодна з яких сама не має всіх можливостей, необхідних для створення вантажного транспортного апарату. “Сила європейської космічної галузі в тому, що тут є багато профільних гравців, які готові до співпраці”, – зазначив він. “Це може стати основою абсолютно нового бізнесу”.

Деякі європейські урядовці на конференції підтримали конкуренцію в сфері комерційних вантажних перевезень як важливий крок на шляху до створення пілотованих кораблів. “Ми були більше пасажирами, але ніколи не були водіями”, – зазначив на конференції Філіп Батіст, генеральний директор Національного центру космічних досліджень Франції (CNES), під час свого виступу. За його словами, це було значною мірою пов’язано з вартістю, але це рішення необхідно переглянути, оскільки витрати на доступ до космосу знижуються.

За його словами, європейський пілотований корабель став би до нагоди в майбутній ері приватних космічних станцій, які в значній мірі будуватимуться за участю американських компаній. Він хотів би побачити європейських астронавтів на цих станціях, але зазначив, що це буде не безкоштовно. “Я б волів, щоб ці гроші витрачалися в Європі, а не в будь-якій іншій частині світу”.

“Якщо в нас будуть власні астронавти, які літатимуть на власних кораблях і все інше, то це питання бюджету, питання політичної волі.”

Марк Стеклінг

Він додав, що на Космічному саміті навіть запропонував ЄКА посприяти розробці власних комерційних космічних станцій за прикладом програми NASA “Комерційні низькоорбітальні польоти” (Commercial LEO Destinations). “Чому ми не можемо мати в Європі подібний механізм, щоб європейські приватні компанії розробляли власні космічні станції?”, – зауважив він. “Я сподівався, що в Севільї нам вдасться отримати якусь відповідь на це питання, але в залі панувала тиша”.

Інші, схоже, хотіли, щоб ЄКА діяло більш агресивно, аналізуючи запитання як на пресконференції після Космічного саміту, так і під час Space Tech Expo Europe, коли багато голосів лунало про те, що Європа націлилася на малу ціль, зосередившись на вантажному кораблі, замість того, щоб відразу перейти до пілотованого корабля.

Деякі представники посилалися на проблеми з фінансуванням та пріоритетами. “Великі амбіції – це добре, – сказав Вальтер Пельцер, генеральний директор Німецького космічного агентства DLR, коли його запитали про це на виставці Space Tech Expo Europe. “Але нам потрібно переконатися, що вони будуть реалізовані. Якщо ми спробуємо зробити одразу все в Європі, ми отримаємо посередні результати, тоді ситуація стане ще гіршою, ніж зараз”, – стверджує Пельцер.

“Якщо в нас будуть власні астронавти, які літатимуть на власних кораблях і все інше, то це питання бюджету, питання політичної волі”, – сказав Марк Стеклінг, керівник відділу спостережень за Землею, наук і досліджень в Airbus Defence and Space, під час іншої панельної дискусії.

“Чи потрібно Європі повторювати все те, що вже існує в інших країнах?” – запитав він, натякаючи на продовжені партнерства зі Сполученими Штатами та іншими країнами. “Я б виступав за те, щоб мати необхідні компетенції, потрібні навички для того, щоб бути цікавими для співпраці”.

Питання щодо обсягів фінансування і пріоритетів залишаться актуальними щонайменше до наступної великої міністерської зустрічі через два роки. “Сьогоднішній космічний саміт не стосується фінансування”, – сказав Ашбахер на брифінгу після саміту, тим самим поставивши крапку в тому, чого ЄКА може досягти на ньому щодо пілотованих космічних польотів. “Я закликаю зробити перший крок для того, щоб сформувати програмну пропозицію, яку, звичайно, ми зараз будемо готувати разом з нашими державами-членами для затвердження фінансування на зустрічі у 2025”.

Під час відкриття цього Космічного саміту серед офіційних осіб ЄКА та представників країн-членів був особливий гість: астронавт ЄКА Андреас Могенсен, який долучився до дискусії через прямий відеозв’язок з МКС. Він поділився з делегатами невеличким історичним екскурсом і зробив застереження.

“Я пригадую, як 25 років тому ЄКА і Європа обговорювали будівництво пілотованого космічного корабля “Гермес”, – сказав він (насправді, проект “Гермес” був скасований ЄКА близько 30 років тому). “Я не можу не думати про те, чого б досягла Європа сьогодні, якби ми побудували “Гермес”. Ми могли б запускати астронавтів на Міжнародну космічну станцію і взяти на себе цю функцію в 2011 році після того, як шатли вивели з експлуатації”.

“Мені цікаво, – продовжив він, – чи через 25 років, – згадуючи сьогоднішній день, ми скажемо: “Якби ми тільки інвестували”, однак чи маємо ми сьогодні бачення і сміливість зробити необхідні вкладення, які уможливлять європейську участь у майбутньому досліджені космосу?”.

Він не назвав дату, коли ЄКА виділить ці кошти, але припустив, що це буде зроблено до CM25, наступної великої міністерської зустрічі країн-членів ЄКА наприкінці 2025 року, на якій країни-члени визначать пріоритети й розподілять фінансування програм на наступні три роки.