Нове дослідження NASA виявило, що причиною загадково «гладкої» поверхні супутників Юпітера та Сатурна можуть бути місяцетруси.
На поверхні крижаних супутників газових гігантів Сонячної системи – наприклад, Європи, Ганімеда та Енцелада – часто можна побачити круті хребти, оточені гладкими рівнинами. Провідна теорія походження цих плоских ділянок стверджує, що їх колись «відшліфувала» вода, що витікала з крижаних вулканів. Проте незрозуміло, як цей процес міг відбуватися за наднизьких температур, властивих цим тілам.
Згідно з іншою теорією, рівнини супутників утворилися завдяки сейсмічній активності – саме цьому знайшли підтвердження у новій статті. Науковці виміряли розміри хребтів, які, як вважають, є уступами тектонічних розломів – як і на Землі, вони виникають, коли поверхня розривається й одна зі сторін розлому опускається порівняно з іншою. Застосувавши отримані виміри до сейсмічних моделей, дослідники виявили, що минулі місяцетруси могли бути достатньо сильними, щоб відправити частину уламків породи з хребта вниз, де вони «вистилалися», заповнюючи собою нерівності в поверхні навколо.
Найцікавішими є результати моделювання активности на Енцеладі – супутнику Сатурна, чия площа складає менш ніж 3 відсотки від площі Європи та 0,15 відсотка від земної. Через надзвичайно малу гравітацію місяцетруси Енцелада могли відправити фрагменти його поверхні прямо в космос.
Більше дізнатися про крижані місяці газових гігантів, особливо Юпітера, допоможуть місії Europa Clipper NASA та JUICE Європейської космічної агенції. Запуск першої до Європи заплановано на жовтень 2024 року, а друга лише нещодавно розпочала свій довгий шлях до Ганімеда.