Увага всіх вчених прикута до рекордно потужного гамма-сплеску, який пронісся повз Землю 9 жовтня. Сигнал GRB221009A із сузір’я Стрільця пройшов 1,9 мільярда світлових років і засліпив детектори на деяких супутниках NASA. Як припускають астрономи, сплеск з’явився після того, як одна з масивних зірок колапсувала в чорну діру, яка і породила потужний джет. За попереднім аналізом, гамма-обсерваторія «Фермі» спостерігала подію близько 10 годин – така тривалість та яскравість спалаху пояснюються її близьким розташуванням до нас. Астрономи сподіваються, що детальніше її вивчення проллє світло на фізику, що стоїть за такими спалахами та народженнями чорних дір.

Цей гамма-сплеск набагато ближчий за інші, і це дозволяє нам спостерігати багато деталей, які в іншому випадку були б занадто слабкими, щоб вивчити їх. Але незалежно від відстані, це один з найяскравіших і найпотужніших спалахів, що робить його вдвічі захоплюючим.

Роберта Піллера, учасниця колаборації Fermi LAT

Гамма-сплески не рідкість. Приблизно щодня повз нас проноситься хоча б один, але вважається, що у Всесвіті їх відбувається набагато більше. Деякі тривають секунди – наприклад, сплески від зіткнень нейтронних зірок. Інші – хвилини; такі виникають у разі вибуху наднової та наступного народження чорної діри. Сплеск 9 жовтня виділявся за часом серед інших довгих собі подібних – його фотони потрапляли на детектори близько 10 хвилин, а потужність була такою, що він іонізував атмосферу Землі та порушував радіозв’язок на довгих хвилях. Ефекти від нього вчені спостерігатимуть тижнями.

Зараз на джерело спрямовано щонайменше 50 телескопів, які працюють на всіх довжинах хвиль. Вони вже починають бачити перші ознаки вибуху наднової, з якої народився GRB221009A, і вчені очікують, що вона “повністю розвинеться” протягом наступних декількох тижнів. Однак через положення джерела спалаху наднову не вдасться спостерігати кілька місяців.

Джерело джета починає ховатися за Сонцем. Тож приблизно до кінця листопада ми перестанемо його бачити і зможемо спостерігати знову лише у лютому. Ця подія – чудова можливість подивитися, скільки маси речовини було викинуто під час вибуху. Крім того, ми досі не знаємо, як виникли найважчі елементи у Всесвіті, і ця подія може пролити світло на ці процеси.

Джилліан Растінеджад, студент Північно-Західного Університету, який брав участь у дослідженні

До вивчення сплеску приєднаються «Габл» та телескоп імені Джеймса Вебба, вносячи та поєднуючи свої можливості в оптичному та інфрачервоному діапазонах.

Гамма-сплески десятками років залишалися загадкою для вчених. Спочатку їх було виявлено випадково у 1960-х роках військовими супутниками для спостереження за радянськими ядерними випробуваннями. І лише в 1990-х роках вчені зрозуміли, що такі потужні спалахи світла з багатьох куточків Всесвіту можуть стосуватися колапсу масивних зірок. Однак багато знань про гамма-спалахи досі ґрунтуються на теоретичних прогнозах та комп’ютерному моделюванні – і нова подія GRB221009A має уточнити ці знання.