28 липня Конгрес США прийняв законопроєкт під назвою Creating Helpful Incentives to Produce Semiconductors (CHIPS) and Science Act. Документ направлений на розвиток науки в країні та включає чималий пункт про повноваження NASA.

Новий закон став результатом компромісу між двома палатами Конгресу. Першою чергою метою документа є створення умов для розвитку виробництва напівпровідників у США, проте під тиском Сенату у нього було додано акт про повноваження NASA, що визначає пріоритетні напрямки роботи для агенції у космічних дослідженнях та теоретичній науці.

Першою вимогою цього закону є створення нової програми Moon to Mars. Ця ініціатива охоплюватиме всі місії Artemis, а також майбутні пілотовані польоти до Марсу. Багато з компонентів Artemis також стануть частиною програми – ракета SLS, космічний корабель Orion, орбітальна станція Lunar Gateway, програма Human Landing System (HLS) та «будь-які інші елементи, необхідні для досягнення поставлених цілей».

Управління також матиме забезпечити не менш ніж один запуск SLS на рік після першого вдалого пілотованого запуску Orion (тобто, не раніше місії Artemis 2, запланованої на 2024 рік), з переходом на два запуски на рік «щойно це буде можливо». Чинний розклад NASA містить не більше одного запуску SLS/Orion на рік до кінця десятиріччя.

Законопроєкт зобов’язує NASA продовжити розроблення другого ступеня Exploration Upper Stage ракети SLS у модифікації Block 1B з метою використання в місії Artemis 4. Окрім цього, адміністратор NASA матиме доповісти про хід робіт над стартовою платформою Mobile Launcher-2 – її розробка не вкладається ані в строки, ані в бюджет.

HLS у тексті документа практично не згадано, за винятком необхідности проведення щонайменше одного непілотованого тестового польоту – проте NASA і так дотримується цього підходу. Також зазначено, що всі місячні місії в рамках програми Moon to Mars проводитимуться виключно астронавтами NASA, а не працівниками приватних компаній.

Іншим важливим пунктом законопроєкту є продовження терміну експлуатації Міжнародної космічної станції до вересня 2030 року. Адміністратор NASA також повинен надати звіт про те, чи є подібний крок безпечним (в тому числі він має доповісти про причину виникнення «тріщин і витоків» у російському сегменті станції).

Стосовно науки, документ підтримує створення нового покоління «великих обсерваторій», посилаючись на успіх телескопів «Чандра», «Хаббл», «Комптон» та «Спітцер», а також на рекомендації десятирічного астрофізичного огляду Astro2020. У тексті зазначено, що NASA слід врахувати досвід попередніх місій задля зниження витрат і уникнення затримок.

Законопроєкт також офіційно створює Координаційний департамент планетарного захисту, що й так існує у складі відділу планетології агенції. Рекомендується продовжити роботу над інфрачервоним космічним телескопом NEO Surveyor, призначеним для пошуку навколоземних об’єктів, а також не відкладати його запуск через зростання вартости інших планетологічних місій (проєкт бюджету NASA на 2023 рік передбачав тимчасову павзу у розробці телескопа).

У сфері технологій закон заохочує розробку космічних ядерних рушійних установок, маючи на меті «вантажні польоти на Марс наприкінці 2020-х та пілотовані – на початку 2030-х». На сьогодні NASA не заявляло про плани запуску непілотованих місій до Червоної планети наприкінці десятиріччя.

Нарешті, рекомендовано створити Незалежний департамент аналізу та оцінки програм (Independent Program Analysis and Evaluation Office), що займатиметься технічною та фінансовою оцінкою програм агентства, а також стратегічним плануванням. Минулого року для виконання подібних функцій у NASA було створено Департамент технологій, політики та стратегії; закон рекомендує продовжити його роботу.

Багато високопосадовців США вже висловили свою підтримку CHIPS Act. Серед них і адміністратор NASA Білл Нельсон, що вітає документ як знак підтримки космічної програми Сполучених Штатів з боку обох партій Конгресу. Президент країни Джо Байден також заявив про готовність підписати законопроєкт – у разі чого CHIPS Act стане першим таким законом про NASA з 2017 року.