У зразках льоду з Гренландії та Антарктики вчені виявили сліди надзвичайно потужної сонячної бурі, що обрушилася на Землю близько 9200 років тому. Що дивно, це сталося під час сонячного мінімуму – періоду низької активности нашого світила.
Про сонячні бурі досі відомо мало; про те, як їх прогнозувати – ще менше. Вважається, що вони найімовірніші під час періоду високої сонячної активности, так званого “сонячного максимуму”. У своєму дослідженні, опублікованому у виданні Nature Communications, група вчених показала, що це завжди так.
Команда шукала в крижаних кернах сліди ізотопів берилію 10Be та хлору 36Cl. Ці елементи формуються в атмосфері Землі внаслідок її взаємодії з високоенергійними космічними частинками – у тому числі тими, що випромінюються Сонцем. Результатом пошуків став різкий стрибок в їх формуванні близько 7176 року до нашої ери, що можна пояснити сонячною бурею.
Якби щось подібне відбулося сьогодні, наслідки могли б бути катастрофічними. Крім порушення роботи електромережі та пошкодження супутників, сонячна буря становить небезпеку для космонавтів, повітряного руху, а також систем зв’язку.
Нині ці катаклізми недостатньо враховують в оцінці ризиків. Надзвичайно важливо проаналізувати, які наслідки ці події можуть мати для сучасних технологій і як ми можемо захистити себе.
Раймунд Мюшелер, співавтор статті
Джерело: Lund University