Досі військові супутники витрачали паливо скупо: трохи на утримання орбіти, трохи на уникнення зіткнень, решта — на зведення з орбіти в кінці служби. Тепер Space Force хоче, щоб апарат рухався як частина завдання, а не просто тримався в заздалегідь розрахованій точці. Військові називають це динамічними космічними операціями, і навколо ідеї вже склалася конкуренція між стартапами та класичними виробниками апаратів.
Parabilis Space Technologies завершила вогневі випробування свого Dense Orbital Transfer System, або DOTS. Модуль розміром приблизно з домашній тостер призначений для кубсатів і працює на гібридній схемі — тверде паливо плюс рідкий окисник. Тяга виходить вища, ніж у більшості електричних двигунів, при цьому без частини складнощів звичайного рідинного двигуна. Space Systems Command, яке дало гроші на розробку, готує систему до орбітальної демонстрації.
Кожен лізе у свою нішу ринку. Rocket Lab представила Gauss — інтегровану електричну установку на ефекті Холла для великих сузір’їв. У MIT випробовують зв’язку хімічного двигуна з електроспрейними на спільному малотоксичному паливі: хімія для швидких маневрів, електрика для повільних та економних. Quantum Space робить те саме для свого апарата Ranger, розрахованого на місії нацбезпеки, де треба переміщатися швидко й не залишитися без запасу.
Цей компроміс відомий і нікуди не подівся. Хімія швидко змінює швидкість апарата, але жере паливо. Електрика ефективніша, проте той самий маневр розтягується в часі.
Гроші пішли й через угоди: York Space Systems купила мічиганську Orbion Space Technology з її холлівськими двигунами, а Voyager Technologies забрала колорадську ExoTerra Resource. Постачальники тяги стали стратегічним активом — прайм-контрактори розвивають власні потужності в цій сфері, поки не почалися замовлення.
Апарат, який змінює орбіту, важче передбачити й уразити, а ще його можна перекинути на інший регіон або замінити ним втрачений супутник. Усе це поки що концепція на папері. Space Force досі не перевела доктрину в конкретні вимоги й не визначилася з моделлю закупівель, тож індустрія вкладає в двигуни, виробничі лінії та поглинання наосліп. Якщо маневровість стане стандартом для військових малих супутників, ставки відіграються. Якщо ні — на ринку буде надлишок двигунів і черга охочих їх продати.