Астрономи Каліфорнійського університету з’ясували, що клімат екзопланет біля білих карликів залежить від їхнього обертання та може бути теплішим і сприятливішим для життя, ніж передбачалося. Відкриття було опубліковано у виданні The Astrophysical Journal 16 січня.
Білі карлики – кінцевий продукт еволюції зірок із масою, що не перевищує 10 сонячних. Вони утворюються, коли в ядрі вичерпуються джерела термоядерної енергії, та зовнішні шари зірки скидаються в космос.
У новій роботі астрономи порівнювали клімат екзопланет біля двох різних зірок. Одна з них – гіпотетичний білий карлик наприкінці свого життєвого циклу, а друга – Kepler-62, зірка, що перебуває на тій самій стадії еволюції, що й Сонце. Обидві планети перебувають у приливному захопленні в своїх світил, тому завжди повернуті до нього одним боком – як Місяць до Землі.
Тривимірне комп’ютерне моделювання, що застосовується для вивчення Землі, показало, що за однакового розподілу зоряної енергії екзопланета у білого карлика значно тепліша, ніж у Kepler-62. Ключовим фактором, що визначає населеність планети, виявилося її обертання.
Екзопланета білого карлика робить один оберт навколо нього всього за 10 годин, тоді як орбітальний період екзопланети у Kepler-62 становить 155 діб. Надшвидке обертання першої планети розтягує циркуляцію хмар на ній, а повільний рух навколо звичайної зірки у другої планети сприяє утворенню більшої кількості хмар із рідкою водою на денній стороні.
Як зазначають учені, щільний хмарний покрив допомагає планетам не перегріватися та зберігати океани на внутрішньому краю населеної зони. Однак за умовами моделювання, екзопланета у Kepler-62 розташована в її центрі, і тому занадто охолоджується, через що її денний бік стає менш придатним для життя. Планета біля білого карлика не встигає накопичити хмари й тому зберігає більше тепла за тієї самої кількості енергії, що надходить.
Таким чином, білі карлики, можливо, можуть підтримувати умови для життя на більшій кількості екзопланет, ніж вважалося раніше. Надалі астрономи планують використовувати більш потужні інструменти, такі як телескоп ім. Джеймса Вебба, щоб вивчити інші світи навколо цих дивовижних зірок.