Раніше цього року NASA оголосило про те, що фінансуватиме розробку приватних космічних станцій. Нещодавно в агентстві обрали трьох головних кандидатів.
2 грудня NASA виділило понад 400 мільйонів доларів США трьом групам компаній на проєктування приватних космічних станцій у межах ініціативи з пошуку заміни для МКС. Нагороди було видано у рамках програми Commercial LEO Destinations (CLD). Отримані кошти дозволять компаніям працювати над своїми проєктами до 2025 року.
Найбільшу нагороду у розмірі 160 мільйонів доларів отримала команда з Nanoracks, Voyager Space та Lockheed Martin. 21 жовтня ці компанії презентували свій проєкт космічної станції під назвою Starlab; за їхніми словами, станція може бути готова до експлуатації вже до 2027 року.
Суму у 130 мільйонів доларів присудили компанії Blue Origin та іншим учасникам проєкту Orbital Reef, що його було представлено 25 жовтня. Крім компанії Джеффа Безоса, розробкою різних компонентів станції займаються такі підприємства, як Boeing, Redwire та Sierra Space.
Нарешті, 125,6 мільйона доларів отримала Northrop Grumman зі своїм до того не представленим безіменним проєктом. Цю станцію буде створено в партнерстві з Dynetics та іншими, наразі невідомими компаніями. Northrop Grumman спиратиметься на свій багаторічний досвід роботи з NASA та перевірені часом напрацювання – наприклад, космічний корабель Cygnus та апарати серії Mission Extension Vehicle; також було згадано модуль HALO станції Lunar Gateway, що знаходиться в розробці. Цікаво, що директор Northrop Grumman з розвитку бізнесу у сфері пілотованих досліджень Рік Мастраккіо заявив про можливість в один запуск вивести на орбіту об’єкт, здатний прийняти екіпаж із чотирьох людей з перспективою подальшого розширення.
Три проєкти було обрано NASA з 11 пропозицій, отриманих агентством у серпні. За словами директора відділу комерційних космічних польотів NASA Філа Макалістера, майже всі пропозиції були життєздатними варіантами створення станцій на низькій навколоземній орбіті.
У другому етапі програми, що розпочнеться в середині 2020-х, поряд із переліченими переможцями матимуть право брати участь також й інші компанії. Його метою стане укладання NASA контрактів на сертифікацію комерційних космічних станцій для використання астронавтами агенції та перші кроки в їх експлуатації.
Axiom Space, що також веде розробку своєї власної станції, заявила, що не брала участі у відборі:
Зважаючи на те, що темпи розробки дозволяють забезпечити виведення першого модуля Axiom Station на орбіту наприкінці 2024 року, а також серйозну підтримку з боку ринку, Axiom вирішила відмовитися від участі у програмі CLD.
Переможців було оголошено через два дні після публікації доповіді Управління генерального інспектора NASA (OIG), в якій йшлося про розрив між закінченням роботи МКС та початком експлуатації комерційних станцій. У звіті йдеться, що, хоча початкові прагнення NASA щодо підтримки комерційних станцій «виглядають перспективно», деякі сторони цієї ініціативи – особливо вартість та графік – викликають занепокоєння. У документі загострюється увага на тому, що навіть у разі завершення розробки у 2025-му шанси мати готову комерційну платформу до 2030-го є дуже малими.
Ці ж побоювання поділяє і Макалістер, який додав, що такий розрив у присутності США на низькій навколоземній орбіті матиме катастрофічні наслідки для орбітальної економіки. За його словами, якраз для скорочення цього розриву фінансування присуджується саме зараз.
Компанії ж, своєю чергою, наполягають на тому, що їхні проєкти будуть готові до кінця десятиліття та впишуться у запропонований графік NASA. Так, Брент Шервуд, старший віцепрезидент із перспективних розробок Blue Origin, стверджує, що всі системи, необхідні для Orbital Reef, будуть готові протягом кількох років – включно з Boeing CST-100 Starliner, а також Dream Chaser розробки Sierra Space.
На 2022 рік NASA вимагає 101,1 мільйона доларів на розвиток програми комерціалізації низької навколоземної орбіти. І, хоча наразі невідомо, чи надасть уряд США всю потрібну суму, плани в рамках програми CLD передбачають повний обсяг фінансування як на 2022, так і на наступні роки. За словами Макалістера, у разі нестачі коштів можливий перегляд деяких цілей програми для адаптації до нових умов.
Доповідь Управління генерального інспектора NASA (PDF): https://oig.nasa.gov/docs/IG-22-005.pdf