За 3 десятиліття спостережень астрономи виявили понад 4000 планет, що обертаються навколо інших зірок у нашій галактиці, Чумацький шлях. Очевидно, що деякі з цих або мільярдів інших планет в галактиці повинні мати супутники (місяці). При цьому, більше ніж 200 супутників ділять усього лиш вісім планет нашої власної сонячної системи. Вчені, що не знаходили подібні екзосупутники, але знайшли дещо схоже: диск пилу навколо молодої екзопланети де, як впевнені вчені, може знаходитись супутник або декілька подібних тіл в процесі формування.

Відкриття «дуже обнадійливе», впевнений астроном Кріс Фокс з Університету північного Онтаріо, який брав участь в нових спостереженнях. «Складно уявити ситуацію за якої не відбувається формування супутників.»

Молода зоряна система PDS 70c, вік якої становить менше ніж 10 мільйонів років, має дві протопланети (планети, що проходять стадію формування), розповів Міріам Беністі з Університету Гренобль. У 2018 році команда Беністі використала Дуже великий телескоп (Very Large Telescope (VLT)з Європейської північної обсерваторії (European Southern Observatory’s (ESO) в Чилі під час відкриття першої екзопланети в цій зоряній системі. Вона отримала назву PDS 70b та знаходиться у проміжку газу та пилу, що обертається навколо зорі. Подібні проміжки – непрямий доказ формування планет, що зібрали матеріал та очистили орбіту свого руху. Беністі каже, що ці проміжки «кричать» нам: «Будь ласка, прийдіть та знайдіть планети!» Роком раніше інша команда, використовуючи VLT знайшла другу планету PDS 70c, що знаходиться трохи далі від першої. Обидві планети – газові гіганти в декілька разів масивніші за Юпітер.

Бажаючи отримати більше інформації, команда направила всі наявні інструменти на систему, розповів Бенітсі. У 2020 вони знайшли сліди пилу навколо PDS 70c. Для цього вони використали Великий міліметровий радіотелескоп Атаками (ALMA), групу з 66 короткохвильових радіоантен в Чилі. Проте виявилось неможливим відокремити протопланетний матеріал від світлого пилового диска, що обертається навколо зорі. Радіоантени ALMA можуть змінювати своє положення і за наступного спостереження антени повернули максимально точно, що дозволило отримати високий кут розділення, коли команда знов спостерігала за PDS 70. Результатом спостережень опублікованих сьогодні в Astrophysical Journal Letters, стало чітке зображення пилового диска навколо PDS 70c. “Здається, там ще достатньо пилу для формування супутників», — каже Беніст «Можливо вони вже сформовані, проте ми не можемо побачити їх з допомогою ALMA.»

Планета сусідка PDS 70c, PDS 70b, схоже не змогла зібрати так багато пилу. Причиною може бути те, що пиловий матеріал надходить з диска, що обертається далі від зірки та дрейфує всередину, розповідає Беністі. Якщо це дійсно так, PDS 70c скоріше перехопить нагромаджений пил, тим самим привласнить частину матеріалу, що призначався PDS 70b.

Ця зоряна система надасть безліч експериментальних даних для теоретиків, що розмірковують над процесом формування планет. Раніше у нас майже не було інформації подібного типу. «Це – єдиний шлях дізнатись були вони праві чи ні», — впевнений Беністі. PDS 70c чудовий варіант. Розмір протопланетного диска можна порівняти з відстанню між Землею та Сонцем і має масу приблизно, як три маси Місяця. Саме такі результати і відповідають очікуванням. «Пиловий диск навколо планети узгоджується з теорією», — впевнений Фокс, проте присутність супутників «досі чітко не доведена».

Можливо триба дочекатись новіших та потужніших інструментів. Надвеликий 39-метровий телескоп Південної європейської обсерваторії, що зараз будується в Чилі, можливо, зможе зробити знімок протосупутників, що обертаються в пилу. «Будо б чудово, якби ми знайшли їх», — розповідає Фокс.

Science (22 липня 2021)

Посилання на оригінал тут.