Астрономи виявили незвичайного кандидата в планети другого покоління, який, імовірно, сформувався з матеріалу, викинутого зорею під час її смерті. Робота науковців опублікована в журналі Nature Astronomy.
Земля, як й інші світи Сонячної системи, належить до планет першого покоління, які народилися з речовини, залишеної після формування зірки. Нещодавнє дослідження, однак, показує, що смерть світила також може стати початком чогось нового. Планети другого покоління утворюються навколо залишку зорі з матеріалу, який вона викинула наприкінці свого життя. Таким залишком у досліджуваній системі є білий карлик HS 0209+0832, розташований за 790 світлових років від Землі. У минулому він був маломасивною зорею, яка випалила все своє ядерне паливо та скинула в навколишній простір оболонку з пилу й газу. Саме навколо цього карлика тепер обертається виявлений кандидат.
Ключем до відкриття стали архівні спостереження космічного телескопа Hubble, зроблені ще в 1999 році. Тоді в спектрі білого карлика залишалося близько 100 невпізнаних хімічних особливостей. Під час повторного аналізу з використанням оновленої хімічної бази даних дослідники встановили, що частина з них відповідає ніобію, концентрація якого в тисячу разів перевищує сонячну. Окрім того, в атмосфері зоряного залишку вчені знайшли дуже високий вміст цинку та міді. Науковці пояснюють, що такі важкі елементи утворюються під час ядерних реакцій не впродовж життя зорі, а на її кінцевих етапах, як-от стадії червоного гіганта.
Команда дослідила кандидата за допомогою телескопа TESS, що шукає світи транзитним методом – за спадом яскравості материнської зорі, коли вони проходять перед нею. Екзопланета є газовим гігантом розміром із Юпітер і робить один оберт навколо білого карлика за 4,4 земних доби. Через відстань всього в 6 мільйонів кілометрів від HS 0209+0832 вона піддається сильному випромінюванню, яке буквально зриває її зовнішні шари. Це сприяє появі унікального хімічного сліду, який може допомогти астрономам у пошуках інших подібних обʼєктів.
Результати мають велике значення для розуміння майбутнього Сонячної системи. Через приблизно 6 мільярдів років Сонце також завершить своє життя, залишивши після себе білий карлик. І, можливо, із решток нашого світила також утвориться планета.