МКС обходить Землю за 90 хвилин, тож екіпаж бачить близько 16 світанків і заходів щодоби. Світло — найсильніший сигнал, за яким організм звіряє свій внутрішній годинник, і в космосі цей сигнал перетворюється на безглуздий стробоскоп. Спати щоразу, коли Сонце ховається за горизонт, неможливо. А тілу все одно треба знати, коли їсти, працювати, тренуватися і вимикатися.
За сон відповідають дві системи, які на Землі зазвичай працюють синхронно. Циркадний годинник визначає, коли мозок очікує сну, а тиск сну накопичується тим більше, чим довше ми не спимо. Змінна робота, джетлаг і космічний політ розводять їх по різні боки. Астронавт може бути виснаженим після 18 годин неспання — і не заснути, бо внутрішній годинник наполягає, що зараз розпал дня.
Традиційно екіпажам виділяють близько 8,5 години на сон. Реально вони сплять 6–6,5. Ніч за ніччю ця різниця перетворюється на хронічне недосипання, а дослідження на МКС пов’язали шість годин і менше з вимірюваним падінням уважності — здатності помітити важливий сигнал і вчасно на нього відреагувати. NASA не випадково тримає дефіцит сну в категорії ризиків першого рівня. У 2001–2011 роках снодійні приймали 61 із 78 членів екіпажів шатлів, а в каютах станції фіксували шум на рівні 65 дБ — десь між кондиціонером і посудомийною машиною.
Світло на кораблі проєктують як частину системи життєзабезпечення: синьо-збагачене біле вдень, приглушене без синьої складової перед сном. Нещодавні випробування за підтримки NASA показали неприємний компроміс — передсонне освітлення справді піднімає вироблення мелатоніну, але погіршує розрізнення кольорів. Режим, корисний для годинника, заважає читати кольорокодовані органи керування й аварійні індикатори. Кофеїн рятує увагу сьогодні й краде сон завтра. Спробу заглушити проблему рожевим шумом через пов’язку на голові перевірили на 14 добровольцях під час чотиригодинного денного сну — у перші 40 хвилин після пробудження жодної різниці з контролем не виявили.
Під час квітневого обльоту Місяця в межах Artemis II екіпаж носив наручні монітори руху й сну — до, під час і після польоту, разом із тестами на когнітивні функції та роботу в команді. Будили астронавтів музикою, яку обирали вони самі та їхні родини; Крістіна Гаммок Кох одного ранку публічно дорікнула NASA за те, що “Pink Pony Club” Чаппелл Роан обрізали перед приспівом. А в Х’юстоні четвірка з річної марсіанської симуляції CHAPEA наприкінці вересня перейшла із земної доби на сол — 24 години 40 хвилин. До завершення ізоляції 31 жовтня накопичиться зсув майже на повну земну добу.