Довгі місії ламають астронавтам стегна

AlphaGPT

Новости
17
Loading the Elevenlabs Text to Speech AudioNative Player...

Астронавти, які провели в космосі понад 90 днів, ламають стегно помітно частіше, ніж після коротких польотів — і частіше, ніж люди, що в космос не літали взагалі. Причому переломи трапляються в молодшому віці, ніж передбачає звичайна статистика. Дослідження під керівництвом Джин Сібонги з Космічного центру NASA імені Джонсона вийшло в Mayo Clinic Proceedings.

Астронавтів мало, тривалі польоти рідкісні, і будь-яка вибірка виходить замалою для класичної статистики — на це вказує Метью Дрейк з нью-йоркського Hospital for Special Surgery, співавтор редакційного коментаря до роботи. Щоб обійти обмеження, дослідники зібрали всі переломи, про які американські астронавти повідомляли на щорічних медоглядах, і прогнали дані через байєсівське ймовірнісне моделювання. Загальна частота переломів не зросла. Зросла саме частота переломів стегна, і лише після довгих місій.

Втрата кісткової маси в невагомості не болить. Людина повертається, почувається відновленою — і береться за фізичні навантаження, хоча кістка ще не та, що була до старту. База NASA LSAH це підтверджує: з 94 обстежених астронавтів через рік після посадки допольотної щільності в стегні досягли лише 34%, у хребті — 46,8%. Після місій, довших за пів року, відновлення йшло ще повільніше.

А довгих місій планується дедалі більше: комерційна діяльність на низькій орбіті, Artemis IV з першою висадкою людей біля південного полюса Місяця у 2028 році, а далі — стала присутність на поверхні як репетиція Марса.

Сібонга наполягає на тому, що пора вийти за межі DEXA — рентгенівської денситометрії, яка міряє площинну щільність кістки. У тренованих астронавтів її показники погано корелюють з реальним ризиком перелому. NASA вже почало призначати кількісну комп’ютерну томографію до і після польоту: вона показує окремі ділянки кістки та її мікроархітектуру, тобто чи відновився скелет насправді. Серед профілактики розглядають бісфосфонати, які гальмують резорбцію кістки, та підбір вправ і дієти.

До Artemis IV — два роки. Щоб зрозуміти, чия кістка повернулась до допольотного стану, а чия лише вдає це на знімку, часу лишилось небагато.

Джерело

Пожалуйста, в свой профиль, чтобы комментировать сообщения, делать закладки и оценивать других пользователей. Для создания профиля или входа в систему требуется два клика.