Хімік-дослідниця Еллісон Крісті та троє стажистів на літній практиці в дослідницькому центрі NASA ім. Гленна в Клівленді змішали біорозкладний пластик із симулянтами місячного й марсіанського пилу. Під мікроскопом зрізи виглядають як калейдоскоп: сіра картинка — зразок з імітацією реголіту Місяця, червонувата — з марсіанською. Такі симулянти давно перестали бути екзотикою: Highlands, який Washington Mills зробила разом з Alfred University, можна просто купити для наземних випробувань технологій видобутку ресурсів на місці.
Пластик для суміші виробляють бактерії, яких годують відходами екіпажу або вуглекислим газом. «Пластик буквально росте всередині маленьких тілець бактерій, — каже Крісті. — Це реально круто».
Пил не просто наповнювач — з ним матеріал став міцнішим і легшим в обробці, а змінюючи тип і частку частинок, команда підганяє властивості під конкретну задачу. З такого композита можна робити кронштейни, гайкові ключі, стільці. Тобто саме те, що ламається в найневдаліший момент і чого не напасешся у вантажному відсіку. Деталь, яка відслужила, йде назад у виробництво — матеріал повністю переробний.
Зараз зразки проходять випробування на стенді Lunar Environment Structural Test Rig, який імітує температурні перепади місячної поверхні. Ще кілька полетять на МКС у складі експерименту MISSE-23 і висітимуть зовні станції, під вакуумом і радіацією. Якщо вони повернуться цілими, перелік запчастин, які доведеться везти з Землі, стане помітно коротшим.