15 вересня 2026 року ESA планує запустити супутник FLEX, і на його борту полетить оптика з Ієни. У Fraunhofer IOF виготовили кремнієву двощілинну збірку та два дзеркала для FLORIS — єдиного приладу місії. Спектрометр має ловити флуоресценцію рослин, слабке світіння, яке листя випромінює під час фотосинтезу.
У FLORIS два світлові канали замість одного. Перший дає високу спектральну роздільність на близьких довжинах хвиль — крок 0,1 нм у кисневих смугах 759–769 та 686–697 нм. Другий бере ширше, весь діапазон 500–780 нм. Саме тому знадобилася подвійна щілина. «Сигнали флуоресценції дуже слабкі. Щоб FLORIS надійно їх аналізував, оптичні компоненти треба виготовити й зібрати з винятковою точністю», — каже Фальк Кемпер, керівник проєкту FLEX у Fraunhofer IOF. Виготовлення щілин, за його словами, уперлося в межу технічно можливого.
Кожна щілина — рівно 85 мікрометрів завширшки на довжині 44,15 мм, з допуском плюс-мінус мікрометр. Більше відхилення, і на детектор потрапить забагато або замало світла. Заради цього в Fraunhofer розробили власний літографічний ланцюжок для структурування кремнієвих пластин: маскування, формування рисунка і мокре травлення з контролем часу. Потім щілини покрили чорним шаром проти паразитних відбиттів.
Крихкий кремнієвий елемент довелося посадити в тримач із точністю понад 5 мікрометрів і паралельно до апертур, а площинність щілин утримати в межах 10 мікрометрів. Тримається все на поєднанні геометричного замикання, затиску й склеювання — збірка має пережити вібрації, перевантаження й перепади температур під час старту. Два дзеркала в тій самій збірці спрямовують світло на детектори; шорсткість їхніх поверхонь — 0,3 нанометра rms, приблизно відстань між одним і двома атомами.
На орбіті FLEX піде на 40–100 км попереду Sentinel-3, на висоті 814 км: та сама місцевість із різницею 6–15 секунд, щоб накласти дані FLORIS на відбиття OLCI і температуру поверхні від SLSTR. Смуга огляду 150 км, роздільність 300 метрів, глобальна карта флуоресценції щомісяця — по ній видно, де рослини працюють активно, а де їх душить посуха чи спека. Восьму місію Earth Explorer обрали ще у 2015-му, обійшовши CarbonSat. Тепер усе впирається в те, чи переживе щілина завширшки 85 мікрометрів старт Vega-C.