Європейський зонд JUICE, що летить до системи Юпітера з квітня 2023 року, спробує зробити обліт Калліхори — крихітного нерегулярного супутника середнім діаметром 3,8 км. Для порівняння: найменша з галілеєвих лун, Європа, має діаметр 3 122 км. Міжнародна команда щойно опублікувала в Nature Astronomy характеристики цієї брили, і зробила це рівно з однією метою — щоб проліт узагалі став можливим.
Знайти таку ціль важко з двох причин. Геометричне альбедо Калліхори становить 0,037, тобто вона відбиває 3,7% світла — настільки темні поверхні в Сонячній системі мають хіба що ядра комет і примітивні астероїди. Орбіта теж не допомагає: середня відстань від Юпітера 23 млн км, але вона гуляє в межах від 17,7 до 30,4 млн км.
Дослідники поєднали знімки Hubble, спостереження на Gran Telescopio Canarias на Ла-Пальмі та затемнення далекої зорі, яке Калліхора влаштувала 15 грудня 2025 року. Його ловили з Європи і США, в обсерваторії Валле-д’Аоста зафіксували три позитивні хорди. Тіло виявилося помітно видовженим — мінімальне співвідношення півосей 1,53.
Найцінніший результат стосується орбіти. До цієї роботи прогноз положення Калліхори на момент прибуття JUICE у липні 2031-го мав похибку близько 272 км. Нові вимірювання зрізали її приблизно на 80%. Для реального прольоту в жовтні 2031 року планувальникам потрібні орієнтовно 30 км — тобто мета вже в межах досяжного.
Возитися з чотирикілометровим уламком має сенс, бо саме такі об’єкти нікуди не еволюціонували. З 456 відомих супутників Сонячної системи близько 396 — нерегулярні, і на відміну від геологічно активних Іо чи Європи вони майже не змінилися з моменту формування. Це зразок речовини — ровесник самої Сонячної системи.
У грудні 2034-го JUICE має вийти на орбіту Ганімеда і стати першим апаратом, який обертається навколо чужого супутника. Але Калліхора — єдиний нерегулярний супутник Юпітера, що лежить близько до розрахункової траєкторії зонда. Другої нагоди не буде.