Найдавніша матерія Сонячної системи виявилася намагніченою

AlphaGPT

Новости
23
Loading the Elevenlabs Text to Speech AudioNative Player...

Група з MIT виміряла залишкову намагніченість у мікроскопічних зернах метеорита DOM 08006 і отримала перше пряме свідчення магнітного поля, яке існувало в перші 200 тисяч років життя Сонячної системи — від 150 до 600 мікротесла. Це в 3–12 разів сильніше за сучасне поле Землі. Результати вийшли цього тижня в PNAS.

Зерна, про які йдеться, — CAI, багаті на кальцій та алюміній включення. Вони конденсувалися найпершими, коли газопилова хмара тільки сплющувалася в диск, а Сонця в теперішньому вигляді ще не існувало. Старішого матеріалу в наших руках просто немає.

Колапс хмари міг розігріти частину речовини до плазми, а заряджені частинки, обертаючись разом із диском, генерували й підтримували поле. Магнітні мінерали, що кристалізувалися в ньому, зафіксували напруженість поля й тримали цей запис 4,6 мільярда років. Питання лише в тому, чи знайдеться зразок, який за цей час нічого не переписав.

DOM 08006, знайдений 2008 року в Dominion Range на краю Східноантарктичного щита, — один із найпримітивніших метеоритів взагалі. Бенджамін Вайс, професор наук про Землю й планети в MIT, описує типову біографію метеорита як довгий ланцюг руйнувань: формування в сонячній туманності, приєднання до тіла з водою, розвал, дорога в поясі астероїдів, падіння на Землю. DOM усе це якось пройшов із мінімальними змінами. Але навіть у міліметровому фрагменті CAI різні, тому команді довелося спершу відсортувати ті, що містять залізо та інші магнітні фази.

Раніше ці ж дослідники бачили сліди поля на позначці 2 мільйони років після старту системи — коли Сонце вже світило, а планети починали збиратися. Що магнітне поле присутнє під час народження планет, зараз ніхто не заперечує, зазначає Кауе Борліна, який вів роботу аспірантом MIT, а тепер викладає в Purdue. Спірна зона — раніший етап, коли планет ще не було, а був лише диск.

Саме там поле, за оцінками команди, працювало як транспортер: тягнуло газ із протопланетного диска до центру, до майбутнього Сонця. Гравітація нікуди не зникає, але список складників, з яких зібралися Сонце й планети, поповнюється. Поки що вся ця історія тримається на кількох зернах розміром менше міліметра.

Please, into your profile to comment posts, make bookmarks and rate other users. It takes two clicks to create a profile or log in.