Через місяць після вибуху, що 28 травня знищив стартовий майданчик на Launch Complex 36, Blue Origin повідомила, як планує підняти New Glenn у політ ще до кінця року. Ключова деталь: відбудовувати те, що було, не збираються. Гендиректор компанії Дейв Лімп в оновленні від 30 червня написав, що замість втраченого транспортера-установника — конструкції, яка викочувала зібрану ракету горизонтально й піднімала її у вертикаль просто на майданчику — команда переходить на гібридну схему, яку й так уже розробляла для майбутньої версії New Glenn 9×4.
Ракету без корисного навантаження везуть горизонтально з інтеграційного ангара на майданчик, кран піднімає її у вертикаль і встановлює на пусковий стіл. Потім тим самим краном підкочують і кріплять зверху корисне навантаження. Жодного нового транспортера-установника — і одна спільна схема одразу для двох майданчиків.
Швидкому старту допомогло те, що вцілів. Паливне господарство з баками кисню, рідкого водню й LNG, водонапірна вежа та інтеграційний ангар пережили вибух, головну опорну вежу можна відремонтувати на місці. А ще в ангарі лишилися цілими інший перший ступінь і три верхні — за словами Лімпа, «виглядають добре».
Причину аварії досі не назвали. Рання аналітика вказує на хвостову частину першого ступеня — там, де стоять сім двигунів BE-4. Під час вогневого тесту обидва ступені заправили надхолодними метаном і киснем, і щойно двигуни почали запускатися, біля основи спалахнула пожежа. Якщо винен саме BE-4, це зачепить не лише New Glenn: той самий двигун стоїть на Vulcan Centaur від ULA, який і без того не літає з лютого.
Повернення в політ за сім місяців було б рекордно швидким — після вибуху Falcon 9 на майданчику у 2016-му чи аварії Antares у 2014-му відновлення забирало рік і більше. На New Glenn чекає NASA: агенція розраховує запустити на ньому місячні посадкові модулі Blue Moon, а для Artemis 3 потрібно ще й стикувати Orion з прототипом Blue Moon Mark 2 на низькій орбіті. Запас у графіку є десь до середини 2027-го — після цього доведеться шукати запасний варіант.