Дослідники NASA відкрили речовину, якої немає серед понад мільйона відомих сполук у рентгенівських базах даних. Матеріал витримує контакт із розплавленим місячним ґрунтом, не кородує занадто швидко і коштує значно менше за платину, яку зазвичай використовують у подібних високотемпературних процесах. Основа — оксид скандію, сам по собі не найдешевший, але значно доступніший за благородні метали.
Матеріалознавець Джеймс Стоукс із дослідницького центру NASA Ґленна та технолог Кевін Ю з Лабораторії реактивного руху пів року вивчали, як різні речовини реагують на розплавлений місячний пил. Одного разу вони змішали імітацію реголіту з оксидом скандію й обпалили суміш у печі. Речовина, що утворилась, не збіглася з жодним записом у базі. Щось цілком нове.
Про матеріал нічого не було відомо, тож команда почала з нуля. Вісім базових оксидних компонентів подрібнили в етиловому спирті й запекли при понад 1590 °C — вшестеро гарячіше за побутову духовку. Порошок заходить у піч рожевим, «як полуничне молоко», за словами Ю, а виходить бежевим — зміна кольору сигналізує, що реакція пройшла як треба.
На Місяці з такого матеріалу можна робити труби й ємності для установок переробки породи — щоб видобувати метали для будівництва та кисень для палива й дихання прямо на місці. На Землі він теж знадобиться — легший і кращий теплоізолятор, ніж сучасні покриття лопаток реактивних двигунів. Стоукс і Ю планують очистити речовину і здешевити виробництво. Земне застосування цілком може з’явитися раніше за місячне.