Цього місяця службовці Космічних сил США провели брифінг для засновника Blue Origin Джефа Безоса щодо військової «космічної гонки», що наразі відбувається між США, Росією та Китаєм. Цю ж презентацію вони вже давали у вересні на зустрічі з представниками галузі – де, за словами директора з інновацій полковника Джозефа Рота, команда Blue Origin була настільки вражена, що попросила повторити її для Безоса особисто.

Брифінг проводив старший сержант Рон Лерч, керівник управління розвідки Командування космічних систем – підрозділу, що відповідає за розробку, розгортання та підтримку технологій Космічних сил. Ось основні тези брифінгу:

«Протикосмічна» зброя вже існує. Росія відкрито говорила про стаціонарні та мобільні лазерні системи, що можуть бути використані проти іноземних розвідувальних супутників над її територією. Із їх допомогою, зазначає Лерч, РФ може засліпити оптичні прилади американських апаратів.

З погляду наявних на сьогодні загроз ми маємо розуміти, що Китай та Росія потенційно можуть засліпити наші супутники. Більш того, що ближче ми до початку наступного десятиріччя, то більша ймовірність того, що вони зможуть завдати й фізичної шкоди деяким із наших апаратів, залежно від їхньої орбіти.

Найновішим прикладом таких технологій є китайський апарат «Ші Цзянь-21», що у січні цього року пристикувався до деактивованого супутника та відбуксував його з геостаціонарної орбіти на орбіту поховання на 3000 кілометрів вище. «Якщо цілісно подивитися на китайську космічну програму, то поневолі починаєш хвилюватися про справжнє призначення цих безпілотних апаратів».

Китай нарощує свою активність на геостаціонарній орбіті. «Зараз на GEO розгортається справжня гра у кішки-мишки». Протягом певного періоду часу китайські супутники, такі як «Ші Янь-12-01» та «Ші Янь-12-02», нібито розбігалися щоразу, коли до них наближалися апарати космічної розвідки США.

Як стверджує Лерч, це свідчить про те, що Китай розробляє та відпрацьовує тактику бою у космосі, і, зокрема, на високих орбітах.

Варто очікувати, що у наступному десятиріччі вони вже сзагрозу для наших апаратів не лише на низькій навколоземній, а й на вищих орбітах.

Під загрозою – найцінніші супутники США. Запускаючи все більше супутників, Китай стає другою у світі космічною державою – звісно, після Сполучених Штатів. Це значить, що через загрозу космічного сміття вони навряд використовуватимуть кінетичну зброю у боротьбі з ворожими апаратами. Лерч вважає, що основний ризик становитимуть глушники сигналів, які з Землі перемістяться в космос. У такий спосіб КНР потенційно зможе вивести з ладу критичну американську космічну інфраструктуру – як, наприклад, мережу зв’язку Advanced Extremely High Frequency System, створену саме для забезпечення Збройних сил США захищеними від глушіння комунікаціями.

США наразі покладаються на AEFH; це – такий собі недоторканий діапазон частот. Ми маємо усвідомити, що у 2030-х його може вже не бути.

Першим «залпом» стануть кібератаки. Лерч зазначив, що в силу високої секретности цей аспект є найскладнішим для обговорення на відкритій зустрічі. Він нагадав, що у 1999 році США вперше публічно визнали, що Китай здійснив кібератаку проти вебсайтів американського уряду у відповідь на випадкове бомбардування силами НАТО китайського посольства у Белграді.

Це було понад двадцять років тому – безсумнівно, із того часу їхні спроможності значно збільшилися.

У лютому цього року російськими кібератаками було виведено з ладу понад 10000 супутникових терміналів по всій Європі – приклад того, що може зробити країна у перший день війни, щоб підготуватися до затяжного конфлікту.

Китай розробляє зброю «космос-земля». Минулого року Китай здійснив випробування системи частково-орбітального бомбометання – технології ядерного ураження з часів Холодної війни – у поєднанні з безмоторним гіперзвуковим апаратом. Останній подолав відстань у 40000 км та провів у польоті 100 хвилин – два рекорди для КНР та, на думку Лерча, попередження про майбутні загрози.

Нас насторожують перспективи цієї технології. Уявіть, що у вас на орбіті є боєголовка, яку ви можете вивільнити, коли забажаєте. Саме тому нас тривожать деякі з нещодавно здійснених Китаєм запусків суборбітальних та орбітальних апаратів.

Китай може використати супутники зв’язку для цілевказання. Угруповання «Тянь Лянь», що використовується для зв’язку з китайською космічною станцією та іншими апаратами на низькій навколоземній орбіті й наразі складається з 8 супутників, може послужити для передачі даних цілевказання. Китай вже має розвідувальні супутники, що можуть визначати цілі – наприклад, американський авіаносець – а за допомогою «Тянь Лянь» ці дані можуть бути передані до систем озброєння.

Навігаційна мережа КНР стає дедалі ближчою до GPS. Система «Бей Доу», за словами Лерча, ще не на рівні GPS, але невпинно її наздоганяє. Схоже, що її точність становить до 2 метрів – проти 1 метра у GPS – та часову похибку у 20 наносекунд проти 10. Особливістю «Бей Доу» є вбудована система обміну повідомленнями – жодна інша глобальна навігаційна мережа не має такої, на думку Лерча, корисної функції.

Для Китаю космічна війна – про економіку. Китайські науковці вважають, що операції у навколомісячному просторі становитимуть індустрію цінністю у 10 трильйонів доларів на рік. Якщо Китай дійсно вбачає такі перспективи у цьому регіоні космосу, то, як зазначає Лерч, ми згодом можемо побачити там «щось на кшталт того, що відбувається у Південнокитайському морі».

Джерело