Блиск і тріпотіння країв "НЛО" доволі подібні до плівки, котрою укутана тороподібна деталь вакуумного мерліна 2-го ступеню... Тієї самої по котрій під час вже другого пуску поспіль бігають "миші"... також мені здалося, (хоча на повторі я цей момент так і не знайшов) що принаймні одна така "миша" з тороїдальної деталі другого ступеню - таки сприснула... Якщо уявити що на першому ступені присутні такі самі тороїдалні девайсини, і по ним "миші" бігають також - можливо це і є одна з них, що сприснула з котрогось з мерлінів першого ступеню під час виведення??? або обривок тіеї самої плівки???

;) Я - також не спеціаліст у софтварній індустрії... Аби загасити "флейм" додам лише що основний меседж мого попереднього коментаря був геть вдало сформульований свого часу одним із ведучіх співробітників Американського бюро з безпеки на транспорті, Цитата: "...за своє життя я розслідував більше сотні авіаційних пригод, і кожного разу причин пригоди було більше за одну..." В жодному разі не можу ані підтвердити ані спростувати, що у боїнга проблеми з написанням софта/взаємодії з вендорами/передбаченням проблем у взаємодії компонентів складних систем (необхідне - підкреслити, відсутне - вписати)... але-ж "...причин було більше за одну..."

Це звісно офтоп, але ситуація з 737 Макс 8 та 9 на справді не зовсім така як Вам вбачається. Насправді - Боїнг додав у ці покоління літакыв нову систему MCAS це система запобігання звалюванню. Фактично, якщо дуже спрощувати - система змінює кут нахилу стабілізатора на пікеювання, коли при вимкненому автопілоті ніс літака небезпечно задирається до гори. Власне - спочатку у правилах льотної експлуатації про цю систему було написано лише те, що на літаку вона є. Причиною аварій ставало те, щовищезгаданна система отримувала інформацію від двох датчиків. У випадку, коли один із них виходив з ладу - система починала працювати неправільно, розвертаючи літак до землі. екіпажі починали боротися з системою, що призводило до дестабілізації літака. власне - до софта проблема прямого стосунку не мала. До того ж слід зазначити що софт розробляє не Боїнг, а їх підрядник - Collins Aerospace, котрі взвгалі то - постачають готові апаратно програмні комплекси авіоніки не лише боїнгу, а також і Аирбасу, Ембраеру, Бомбард'єр, та іншим виробникам літаків як комерційних так і військових. Боїнг лише надає технічні вимоги і специфікації. (якщо не помиляюся - софтом займається Rockwell Collins). Тобто коректніше було би казати що до причин аварій Боїнгів, що їх спричинив складний комплекс чинників в якому кожен окремий елемент виходячі з наявної у нього інформації - працював коректно, але за рахунок спотворення інформації при взаемодії компонентів - наслідки, що виникали були катастрофічними. Тобто як на мене ми маємо справу з типовою "дитячою хворобою" складної системи. Також хотів би згадати що майже ті самі (по своїй суті) проблеми спричинили низку аварій аейірбасів на межі століть, коли европейський концерн почав активно впроваджквати засоби автоматизації пілотування.

Дуже цікаво.... А який же - перший епік фейл через код???

Йдеться про ідкю встановлення в точці лаграншу системи Сонце - Небесне тіло ядерної електрогенеруючої установки струм виробленний котрою використовується для генерації високонапруженного електромагнітного поля. таке поле може захоплювати заряджені низько і середньоенергетичні частки сонячноговітру. в такий спосіб створюється радіаційна тінь що проектується на небесне тіло в межах інтересів гіпотетичної колонії. доречі можливо встановлення такої установки і на геліоцентричній орбіті синхронізованій з рухом небесного тіла навколо сонця...

Здається - розпалив офтопічний флейм... ;) (первинний допис був геть не про Маска і не про Марс)... "Вообще, все эти вопросы по типу «зачем нам космос, когда и на Земле проблем хватает?»" В жодному разі не намагався ставити під сумнів доцільність і епохальність, помножені на епічність перетворення людства на інтерпланетарний біологічний вид. До того ж - я мав необережність не просто ставити під сумнів приоритетність освоення Марсу, а звернув увагу на можливу доцільність іньшого пріорітету - освоення малих тіл системи... Що-до тераформування Марсу - так то воно так, рослинними організмами для зміни якісного складу марсианської атмосфери - дійсно можна починати займатися вже зараз (навіть за допомогою автоматичних беспілотних аппаратів), але ж що звелите робити із кількістним складом? Основною проблемою тут є на мій погляд - сонячний вітер в купі із заслабим магнітним полем (хоч всю поверхню Марсу засадіть "неохлореллою" всеодно "добытый непосильным трудом" кисень радісно буде здутий у навколишній простір...) Так згодний, теоретично можна побудувати в точці Лагранша системи Сонце - Марс ядерний генератор напружених магнітних полей, або "иное какое кровопролитие совершить", але чі мае людство НАРАЗІ ресурси для цього (доречі не тільки матеріальні)? Знов таки, захист невеликих колоній на астероїдах від того ж сонячного вітру та іонізуючого опромінення здається набагато простішим (розмір - таки мае значення), і доречі - саме астероїди можуть стати непоганим собі полігоном по відпрацюванню технологій захсту і для Марсу. Ну і на сам кінець - категорично підтримую тезу про "это может быть личным желанием человека" і слава богу що то бажання штовхає Маска на фінансування розробок метан-кисневих двигунів, а Безоса на те саме але з водьно-кисневими. Такий плюралізм - як на мене лише наближає людство до статусу интерпланетарного біологічного виду ;)

Хоча по суті - згоден з вищенаведеним стосовно мотивів Маска, не можу не зазначити, що, як до мотивів людства в цілому - водень - кисневі двигуни - мабуть такі мають деякий приорітет... І справа тут - як на мене ось у чому: скажіть, шановні, яка практична користь людству від колонізації марса??? (тільки не жпурляйтеся камінням) Тераформування планети, і деверсифікація ризиків - так за для тераформування у людства поки-що замало ресурсів, а для диверсифікації - Марс заблизько (всеодно що рятуватися на іншому борті Тітаніка...) Що ж до астероїдів та місяців газових гігантів - там на мою думку і можливий "швидкий зиск" від космічних програм, а як на астероїдах так і на супутниках газ.гігантів - якраз і більше води... Через то, як на мене, водень киснева пара дещо перспективніша на сьогодні, але то лише мое ИМХО, и не більше

Суперовий текст! Особливо порадували 2 кубсати. Перший з використанням адаптивних технологій прямо на станції. Так і до друку двигунів гляди - доживемо, а там і орбітальний цех зборки планетольотів не за горами ;) А другий - про зв'язок під час входження в атмосферу. Не можу отак наразі вигадати, для чого це необхідно на практиці, але коли обмеження законів природи вдається обійти хитрістю і розумом - це просто єстетична насолода! Лишається тільки побажати успішного завершення цим (та і решті) експериментів, а також подякувати авторові за проведену роботу з підготовки матеріалу!

Саме про те й говорив... Просто заголовок - як на мене - дещьо, даруйте за натуралізм висловлювання - "хайпожерський" ;)

Геть гарна штукенція... Однак - якось дивно шо у тому "Готелі" лише 2 "нумери", і як видно з фото - обидва заточені під габарит газоаналізаторів... А решту роботів кудою пхати звелять??? Де думки про перспективу, і віра в світле майбуття??? ;) З іншого боку - задавати зараз певний універсальний стандарт габаритів зовнішнього роботизованого модуля - теж можна собі головну болячку придумати... одним словом - щось мені здається шо то готель не для роботів, як явища, а просто футляр газоаналізатора...