1-го липня комплекс Square Kilometer Array (SKA), робота над яким почалася ще у 1990-х, нарешті отримав зелене світло на початок будівельних робіт. Тепер команді проєкту необхідно залучити фінансування, а також вирішити нову, але вже знайому багатьом астрономам проблему: завади від угрупувань супутників.
Credit: SKA Observatory
Про це на зустрічі Європейської Астрономічної Спільноти 29-го червня заявив Філіп Даймонд, генеральний директор спеціально створеної для будівництва та керування роботою телескопа міжнаціональної організації Square Kilometer Array Observatory. За його словами, плани початку будівництва телескопа було схвалено країнами-учасницями проєкту.
Комплекс SKA міститиме два об’єкти: SKA-Low та SKA-Mid. SKA-Low, який буде зведено в Австралії, складатиметься зі 130 тисяч антен та проводитиме спостереження у низькочастотному діапазоні. SKA-Mid розміститься в ПАР та матиме 197 тарілок середнього діапазону, з яких 64 — з телескопа MeerKAT, що вже існує.
На жаль, до початку конструкторських робіт ще далеко: офіційний сайт проєкту повідомляє, що будівництво почнеться лише наступного року та триватиме аж до 2028-го року. Про це Річард згадав у зверненні до Спільноти: “1-го липня лопат на будмайданчику ми не побачимо”.
Ідея радіотелескопу площею у квадратний кілометр (звідки й назва) зародилася ще у 1990-х та з того часу розвинулася у SKA, що після введення в експлуатацію стане неоціненним інструментом для астрономів всіх направлень. Однак технологічний прогрес останніх 30 років приніс із собою й нові труднощі: команда боїться, що роботі телескопа заважатимуть супутникові мегаугрупування.
“Ми, радіоастрономи, давно звикли до завад від супутників та авіації, — каже Річард. — Однак мегаугрупування — зовсім інша історія”. Різниця, каже він, у величезній кількості апаратів, багато з яких використовуватиме частоти в діапазоні роботи SKA-Mid — від 350 МГц до 15.3 ГГц.
Річард повідомив, що зараз з операторами супутників проходять перемовини щодо заходів, “що значно пом’якшать вплив [супутників] на роботу SKA”. Які саме заходи обговорюються, він не уточнював.
Інший працівник обсерваторії, Федеріко Ді Вруно, стверджує, що ними було розроблено методи “виявлення та видалення” результатів супутникової інтерференції. Попри це, він побоюється зростання кількості апаратів у угрупуваннях, що вже знаходяться на орбіті, а також запуску нових супутникових мереж: “Угрупування з десятків тисяч супутників — надзвичайно тривожна перспектива для радіоастрономії”. На його думку, розв’язанню проблеми сприяло б створення “зон радіотиші” навколо антен, над якими супутники вимикали б передачу даних.
Іншою проблемою для SKA є фінансування. За прогнозами Обсерваторії, витрати на будівництво та роботу телескопів протягом наступного десятиріччя складатимуть 2 мільярди євро. Річард каже, що більшу частину суми вже зібрано і налаштований досить оптимістично: “Ми маємо ще декілька років, щоб зібрати решту необхідних коштів — а їх дійсно залишилося дуже мало”.
Що цікаво, США у проєкт практично не вклалися. За словами Річарда, американські астрономи брали участь у початкових етапах проєктування, і очікувалося, що Штати нададуть третину фінансування для проєкту. Однак з виходом 2010 Astrophysics Decadal Survey — звіту Національної академії наук США, що виходить раз на десять років та визначає перспективні напрями та пріоритети розвитку астрономії — країна віддала перевагу іншим наземним телескопам.
Джерела: SpaceNews, SKA Telescope