Нею став проєкт під назвою EnVision. Його було обрано Комітетом з наукових програм ЄКА 10-го червня – він став п’ятою місією середнього класу у програмі Cosmic Vision. Запуск заплановано на першу половину 2030-х.
«На нас чекає нова ера досліджень нашого найближчого сусіда по Сонячній системі, – каже Ґюнтер Газінґер, директор ЄКА з наукової діяльности. – EnVision разом з нещодавно оголошеними венеріанськими місіями NASA складуть єдину програму зі всебічного дослідження цієї загадкової планети».

EnVision шукатиме відповіді на ті ж самі питання, що й американські DAVINCI+ та VERITAS: чому Венера, попри розмір та склад, що дуже схожі на земні, має зовсім інший клімат? Чи могла ця планета колись мати океани? Чи є на ній геологічна активність?
Для виконання свого завдання європейський апарат буде оснащено низкою інструментів:
- SRS (Subsurface Radar Sounder) – сонар, що може “зазирнути” на глибину до кілометра. Його задача – досліджувати склад надр планети, шукати сховані під землею кратери, визначати кордони тесер (венеріанських континентів) та багато іншого. Розробник – Космічна агенція Італії.
- VenSpec – комплекс з трьох ультрафіолетових та інфрачервоних спектрометрів. Він визначатиме склад поверхні планети, шукатиме газові хмари, що їх можуть виділяти вулкани та проводити низку інших досліджень, пов’язаних з пошуком вулканічної активності. Цей інструмент – результат співробітництва науковців з декількох європейських організацій.
- RSE (Radio Science Experiment) – інструмент, що створить мапу гравітаційного поля Венери, а також проведе виміри атмосфери Венери методом радіозатемнення. Його створив Національний центр космічних досліджень у Франції.
- VenSAR – радар із синтезованою апертурою, що складе мапу поверхні планети. Він є розробкою NASA.

Дані з цих інструментів допоможуть зрозуміти, як процеси у кожній частині планети – наприклад, атмосфері – впливають на розвиток інших.
«EnVision закріплює роль Європи у дослідженні Сонячної системи. Наш дедалі більший список місій надасть нам та майбутнім поколінням глибоке розуміння того, як наша система працює. Це надзвичайно важливо у часи, коли ми відкриваємо все більше екзопланет» – каже Ґюнтер.
У NASA раді співробітництву з ЄКА: «В EnVision втілено сильні сторони обох агенцій. Цей апарат, у поєднанні з місіями NASA Discovery, забезпечить наукову спільноту потужним і синергетичним набором даних про формування Венери та про те, як з плином часу змінювалися її поверхня та атмосфера» – каже Томас Цурбухен, науковий адміністратор NASA.
«Конкурентом» EnVision був проєкт Theseus (Transient High-Energy Sky and Early Universe Surveyor). У разі запуску, цей апарат надав би вченим інформацію про життєвий цикл перших зірок за допомогою стеження за транзієнтними (нерегулярними – прим. ред.) феноменами, зокрема, за гамма-спалахами, що відбувалися у перший мільярд років життя нашого Всесвіту. Хоча комітет і відхилив «Тесея», проте він відзначив велику наукову цінність місії.
Зараз EnVision належить перейти до «Definition Phase» – стадії підготовки, на якій буде затверджено фінальну конструкцію апарата та інструментів на ньому. Після цього ЄКА обере європейського підрядника, що його побудує та протестує. Нарешті, у 2031-му, 2032-му чи 2033-му роках, коли будуть відкриті стартові вікна, буде здійснено запуск ракетою Ariane 6. Супутнику знадобиться 15 місяців, щоб досягти Венери, і ще 16 місяців, щоб вийти на кінцеву орбіту висотою від 220 до 540 кілометрів за допомогою аеродинамічного гальмування.
Іншими місіями середнього класу у програмі Cosmic Vision є Solar Orbiter, Euclid, Plato та Ariel (посилання ведуть на відповідні розділи сайту ЄКА).
Більше про EnVision можна прочитати на офіційному вебсайт місії.
Джерело: ЄКА