Європейська комісія домовилася з промисловим консорціумом SpaceRISE про продовження роботи над супутниковою системою захищеного зв’язку IRIS² (Infrastructure for Resilience, Interconnectivity and Security by Satellite). Цікаво, що рішення було ухвалено ще до розгортання перших апаратів угруповання.
Єврокомісія обрала SpaceRISE, до якого входять супутникові оператори Eutelsat, Hispasat та SES, у грудні 2024 року для етапу проєктування терміном в один рік з подальшими переговорами про реалізацію ініціативи. Початково до IRIS² входило 18 супутників на середній навколоземній орбіті та 264 супутники на низькій навколоземній орбіті (ННО) висотою 1200 кілометри. На нижчих траєкторіях мали розмістити ще десяток апаратів для випробування технологій.
Нова угода передбачає додавання 66 апаратів на ННО. Вони покращать можливості системи для оборонних, безпекових та інших критично важливих завдань, наприклад, збільшать пропускну здатність для урядових послуг на 60% в межах ЄС і на 54% – поза ним.
Одночасно суттєво зросла вартість проєкту. За даними Hispasat, тепер IRIS² оцінюється у 15,6 мільярда євро, тоді як при початковому плануванні оцінка вартості складала близько шести мільярдів, а у грудні 2024 року – 10,6 мільярда. Із нової суми 4 мільярда євро має надати консорціум SpaceRISE, а ще 11,6 мільярдів – Європейська комісія та Європейське космічне агентство. Крім того, з 2028 по 2034 роки для програми буде надходити додаткове фінансування, зокрема й від держав-членів ЄС. Вже відомо, що Іспанія виділить на супутники від 1,6 до 2 мільярдів євро, а Польща зробить внесок у розмірі 750 мільйонів доларів.
IRIS² – перше власне мегаугруповання Євросоюзу, задумане як відповідь на залежність європейських урядів і військових від закордонних супутникових мереж, передусім Starlink. Це не масовий споживчий інтернет, а насамперед закритий канал для урядів, армій, посольств і рятувальників, який має працювати тоді, коли наземна інфраструктура зруйнована, і не залежати від рішень однієї приватної компанії за океаном. Угруповання будують багатоорбітним: апарати на середній орбіті дають широке покриття, а сотні супутників на низькій – мінімальну затримку сигналу. Між собою вони спілкуватимуться лазерними каналами, а окремою «фішкою» проєкту має стати квантовий розподіл ключів шифрування, коли будь-яка спроба перехопити сигнал фізично видає зловмисника. За масштабом IRIS² не змагається з конкурентами – у Starlink уже понад 8 тисяч робочих апаратів, Amazon розгортає близько 3200, Китай паралельно будує два державні угруповання – але Європа й не ставила такої мети, роблячи ставку на захищеність і власний контроль.
Попри масштабування проєкту, термін запуску перших супутників не зазнав змін. Як і раніше, він запланований на 2029 рік.