Продовжуємо огляд наукових запусків 2026 року. Приємно повідомити, що перший з телескопів 2026, малий, правда, а саме Pandora, вже був успішно виведений на свою орбіту після запуску 11 січня. В цьому дописі дивимося, які великі телескопи полетять в космос в цьому році. Інтриг нема, їх всього два — китайський Сюньтань та європейський PLATO. Подивимось, чим особливий кожен з них.
- PLATO (PLAnetary Transits and Oscillations of stars) — в принципі назва одразу все пояснює 🙂 Це космічний оптичний (500-1000 нм) телескоп, що розробляється ESA, призначений для вивчення екзопланет. Як і його “побратим” за назвою, телескоп “Евклід”, він є продуктом широкої програми ESA Cosmic Vision, це наступна місія M-класу. Тільки йому ще придумали красивий акронім, ось. Полювати “Платон” буде за земне-подібними планетами навколо сонячно-подібних зір. (
чи нема тут якогось расизму?). Ну ок ок, ще поблизу субгігантів та червоних карликів. Потенційних цілей для нього – близько мільйона. Звичайно, найцікавіше буде знаходити кам’янисті планети в зоні життя. Вторинною метою цього космічного апарату буде досліджувати астросейсміку та осциляції зір, що допоможе вивчати їхню еволюцію. Для цього, “Платон” повинен забратись на точку лагранжа L2, куди його закидуватиме європейська ж ракета-носій Ariane 6.Мільйон зірок — це багацько, тим більше за заплановані 4 роки місії. А на них треба довго і уважно дивитись, щоб щось побачити через доплерівську спектроскопію. Так шо, на цей апарат втулять АЖ 26 КАМЕР, тобто по суті 26 незалежних телескопів з 12см-апертурою nf 4.5х4.5 Мп CCD сенсорами кожен. І то, це він тільки наяскравіші зірки (величини від 11 до 8) потрібних типів буде вивчати) Як результат — загальне величезне поле зору (2,250 кв. градусів), в порівнянні з тим же космічним телескопом “Кеплер”, який схожим займався. Кожна камера незалежна, фоткатиме з витримкою до 25 секунд. Це кожна з 24, камер, а ще дві – прям для дуже яскравих зірок (величина від 4 до 8), витримка по 2.5 секунди.
З таким набором телескоп зможе визначати планетарні радіуси з похибкою в кілька процентів, а вік материнських зір та маси планет — до 10%. Це відкриє цілісну картину популяцій планет та їх еволюції серед наших відносно близьких сусідів.
Розробкою місії в основному займались в Швеції та Італії, все мало б піти ОК, адже італійці це одні з локомотивів європейського космосу. В цілому залучили понад 500 вчених Цей телескоп вже буде 5-им великим телескопом, діяльність якого націлена в основному на екзопланети (після CoRoT, TESS, CHEOPS та Kepler). Звичайно, побажаємо успіху, екзопланет не буде забагато, поки кожному не дістанеться своя (а їх наразі всього близько 6000 відкрили).
- Сюньтань (Xúntiān, 巡天 тобто “подорож на небеса”, він же ж Chinese Space Station Telescope) — це китайський гігант-космотелескоп, чи то пак орбітальний модуль з оптичним телескопом, що будується вже 10 років. І він жахливий. Початково (в 2016), мав полетіти в 2022 році. Переносили вже 3 рази, невдахи комуністичні. Маоїсти будують 2-метрового монстра, а-ля “китайський Хаббл”, з величезним полем зору і купою інструментів. Але про що цей телескоп взагалі? Вони напихали його просто всім. Це як прийти в ресторан і замовити тірамісу з сосисками та салатом. Без приколів, ось – 5 основних інструментів:
– оглядова камера з бещілинним спектрографом в оптичному діапазоні (це щоб виходило як в Хабла, якісь одиничні важливі цілі);
– багатоканальний прийомник широкого спектру від близького ультрафіолету до інфрачервоного (це типу для фотометрії зір та галактик, ну і фоточкі красіві);
– спектрограф глибокого поля, тобто орієнтується на малу яскравість від видимих та близько-інфрачервоних джерел (а це вже косплей Джеймса Вебба, типу дуже далекі галактики та екзопланети)
– коронограф холодних планет (для фотканння екзопланет безпосередньо)
– терагерцовий прийомник (wtf is even that). Ок, це штука буде щось знімати в діапазоні між інфрачервоними та ультракороткими хвилями. Цим тільки якийсь міжзоряний газ чи туманності знімати.Ну, ви зрозуміли? Якийсь грьобаний швейцарський ніж. Тільки не швейцарський, а кнр-ський, і не ніж, а казна-що. Як можна впихувати такі різні інструменти на один апарат? Для кого і для чого саме вони його будують? При цьому цей телескоп буде гіршим за флагманів у тих галузях, де він пробує конкурувати. Наприклад, зоряна величина – лише до 23. (В Хаббла до 27). Інфрачервоний спектрограф куди гірший ніж в Джеймса Вебба. І т.д.
І, звісно, ще одна риса комуно-китайської “науки”: ми вам нічого не скажемо і не покажемо, але ми найкращі!!111. Косий-кривий науковий проспект цієї місії з’явився аж у 2025 році (тобто коли до запуску — лише трохи більше року). Ось він. Він має всього 48 сторінок, а це для місії такого масштабу дуже мало. Для “Евкліда”, наприклад, було з півдесятка статей, серед яких технічна – про вимірювальну техніку, наукові – детально про науку і об’єкти які він буде знімати, симуляція вимірювань, та перевірка наскільки вони покращать існуючі теорії, зокрема, в космології і т.д. Це робота багатьох відкритих груп. А тут просто купка маоїстів, що запевняють партію, що все буде топ! Жалюгідні…
Та на цьому його біди не закінчуються. Цю байду збираються повісити на низьку орбіту. От прям реально низьку, де літає їхня станція (приблизно 400 км). І вона повинна регулярно стикуватися і відстиковуватися (а вони це вміють робити добре і часто?) І ремонт, звісно, із виходом у відкритий космос (вони хоч щось колись ремонтували в космосі?). А як маневрувати від сміття? Адже станції постійно це роблять. Ахахахх, та це буде абсолютний провал! В них ні досвіду, ні техніки, ні стратегії. Я щиро надіюся, що це буде настільки ж різнобарвне фіаско, наскільки різностороннім його планують.
Без жартів. Зазвичай я бажаю космічним науковим місіям удачі. Тут ви можете помітити упередженість трохи в інший бік. Це легко пояснити — КНР бере участь у війні проти нас, хоч і опосередковано. Я хотів би побажати цьому телескопу всього найгіршого. Світ стане кращим, якщо він просто згорить в атмосфері під час запуску. Не лише тому, що вони друзі наших ворогів. Але тому що й наука в них комуно-китайська — тобто х*йова.
Вже під час підготовки допису з’явилася інформація, що, скоріш за все, ОБИДВА великі космічні телескопи переносяться на 2027. Отакої) Якщо так, тоді вперше з 2022 року, в космос не полетить жодного великого телескопу. Ну що ж, зате на відміну від того року, в нас на планеті тепер є повно ai-слопу. Намалюють нам все що хочеш, нащо нам той космос)
Ось на такій саркастичній ноті підходжу до того, що залишилося оглянути — що там буде з міжпланетними місіями в 2026. Ну і може з деякими обраними націленими на планетарну науку. Скоро почуємося!
p.s. І, звісно, як завжди, запрошую до себе в тг-канал — Deep Dark UA. Ще більше глибокого космосу!