Концепція ракетного двигуна-«автофага», тобто такого, який «з’їдає» сам себе, була вперше запропонована та запатентована ще в 1938 році. Однак жодну з його конструкцій не запускали в контрольованому режимі, поки Університет Ґлазґо та Дніпровський національний університет в Україні не почали працювати над цим у межах дослідницького партнерства в 2018 році. Доповідь команди інженерів із Ґлазґо була презентована на Науково-технічному форумі в Орландо 10 січня.
Двигун під назвою Ouroborous-3 використовує поліетиленову пластикову трубку високої щільності як автофагове пальне, що становить до 20% всього палива. Від відпрацьованого тепла під час згоряння кисню та рідкого пропану вона плавиться та подається як додаткове паливо в камеру згоряння. Випробування показали, що можна успішно використовувати більш енергоємні компоненти горючого, а пластиковий фюзеляж здатний витримувати сильніші навантаження, не вигинаючись. Окрім того, Ouroborous-3 може стабільно горіти протягом усього етапу «самопоїдання», і сам процес є контрольованим. Команда інженерів продемонструвала здатність двигуна до дроселювання, перезапуску та імпульсного керування.
Концепція двигуна дає змогу використовувати менше звичайного палива в баках, а вивільнену масу спрямувати на додаткове корисне навантаження. Окрім того, «автофаг» може допомогти зменшити проблеми космічного сміття. Наразі Ouroborous-3 є одним із 23 проєктів, які були відібрані для подальшого фінансування Космічним агентством Великої Британії та Ради з науково-технічних об’єктів: команда вже отримала кошти на подальші випробування.