NASA профінансувало через програму NIAC концепт із назвою Interworld Slingshot Resource Surveys — 300-кілограмовий апарат на сонячно-електричній тязі, який за одну місію має обстежити три різні тіла. Спочатку полярна орбіта Місяця на висоті 50 км, потім проліт повз навколоземний астероїд на 30 км, і насамкінець орбіта біля Фобоса або Деймоса на 30–50 км. Один прилад на всі три зупинки.
Прилад — раманівський спектрометр. Лазерний імпульс б’є по поверхні, розсіяне світло несе молекулярний відбиток мінералу, і за ним читається склад породи. Perseverance возить на Марсі два таких інструменти, SuperCam і SHERLOC, і керівник нового проєкту Пабло Соброн із SETI Institute причетний до обох. Тільки на ровері спектрометр працює з відстані кількох метрів.
Раманівське розсіяння отримує приблизно один фотон із десяти трильйонів. Найдальші випробування Соброна дотягнулися до 120 метрів — тепер ідеться про дистанцію в 250 разів більшу, а сигнал падає з квадратом відстані. Команда закладає в схему потужний імпульсний лазер, детектор з підрахунком окремих фотонів і часовим вікном та радіаційно стійку систему наведення променя, щоб утримувати пляму на поверхні під час швидкого прольоту.
«Космічний видобуток може зупинити не брак ресурсів, а те, що ми не можемо дозволити собі довести, що там узагалі є що добувати», — каже Соброн. Сісти не в тому місці означає втратити цілу програму або компанію. Landsat уже понад пів століття веде мінеральну розвідку з навколоземної орбіти, і ідея в тому, щоб перенести цей рівень знання на інші світи — зокрема на Місяць, де NASA планує в 2030-х базу з екіпажем і хоче знати про гелій-3 та інші поклади до посадки, а не після.
Phase 1 — це 175 тисяч доларів на дев’ять місяців роботи над фотонним бюджетом, лазерами, наведенням, руховою установкою та орбітами. Працюють SETI Institute, Goddard, Ames і компанія OffWorld. NIAC роздав уже десятки таких грантів, і до космосу з них долетіли одиниці — цьогоріч на ракеті SpaceX стартував кубсат SNAPPY для реєстрації сонячних нейтрино. Далі команді треба виграти Phase 2 з дворічним фінансуванням, а для цього — показати на папері, що ті поодинокі фотони реально впіймати з 30 кілометрів.
