Крижане тіло 450P/LONEOS, яке кружляє навколо Сонця між орбітами Юпітера й Нептуна, почало обростати комою. Команда планетолога Чарльза Шамбо з Університету Центральної Флориди зловила рідкісну стадію — момент, коли кентавр стає кометою. Досі цього не бачив ніхто.
Кентаври — інертні крижані тіла, що забрели у володіння газових гігантів із поясу Койпера за Плутоном. Їхні орбіти перетинають шлях щонайменше однієї з чотирьох великих планет, тому нестабільні на масштабах мільйонів років: гігант або викидає кентавра із Сонячної системи, або підштовхує ближче до Сонця. Саме з таких, як вважають, і походять комети родини Юпітера — з періодом обертання менше 20 років. У 450P період зараз 22 роки. Майже.
Точка перелому датована 1992 роком, коли об’єкт пройшов за 4,6 млн км від Сатурна. Гравітація планети вкоротила орбіту так, що перигелій опустився до 5,4 а.о. (813 млн км) — лише трохи далі за орбіту Юпітера з її 5,2 а.о. 450P почав отримувати помітно більше тепла, ніж будь-коли раніше. На телескопі Gemini North на Гаваях астрономи стежили, як з 2019 по 2024 рік кома дедалі яскравішала — аж до серпня 2024-го, коли тіло пройшло перигелій.
Що саме її живить, показав James Webb: вуглекислий газ. Водяної пари немає взагалі — на такій відстані від Сонця ядро надто холодне для сублімації водяного льоду. Зате Webb вловив натяки на частинки кристалічного водяного льоду.
У незайманих тілах з поясу Койпера лід аморфний: молекули не впорядковані, пориста маса тримає в собі бульбашки газу. Нагрівання перебудовує її в кристалічну структуру, замкнені гази вириваються назовні й тягнуть за собою пил та крижинки. 450P просто зараз втрачає стан, у якому пролежав від народження Сонячної системи 4,5 млрд років тому.
Ознаки активності показує мізерна частка кентаврів — Єва Ліллі перевірила 13 найближчих до Сонця й не знайшла жодного. Ще один гравітаційний поштовх від когось із гігантів — і в каталозі комет родини Юпітера з’явиться новий рядок.
https://www.ucf.edu/wp-content/blogs.dir/20/files/2026/08/UCF_TNO-Centaurs_2026.jpg