Геологічний архів перших мільярдів років Землі стерла сама Земля: тектоніка й вивітрювання не залишили від архейської атмосфери майже нічого. Джаред Лендрі, аспірант-астробіолог з Earth Life Science Institute у Токіо, пішов шукати цей архів на Місяці. На конференції Origins 2026 у Парижі він представив аналіз зразків реголіту з ближнього боку, зібраних екіпажами Apollo.
Іони з верхніх шарів земної атмосфери виходять через окремий канал відтоку, а магнітований сонячний вітер підхоплює їх і несе геть — Місяць частину своєї орбіти проходить якраз через цей потік. Далі все це осідає в реголіт і лежить там мільярдами років. Лендрі мусив врахувати, яку саме частку орбіти Місяць проводить у каналі, додати потік давнього сонячного вітру й внесок метеоритного пилу — і лише тоді подивитися, що в конкретному зразку залишається незрозумілим надлишком. Цей надлишок міг прийти тільки із Землі, і він великий.
Для епохи 3,5 млрд років тому модель дає вуглекислого газу приблизно в сто разів більше, ніж сьогодні, плюс високі концентрації метану й сірки. Це заразом дає відповідь на парадокс тьмяного молодого Сонця: за попередніми оцінками, щоб утримати рідкий океан під слабшим світилом, Землі потрібно було близько десятої частки атмосфери CO2. Розрахунок Лендрі дає трохи менше цієї межі — але разом з метаном парникового ефекту вистачає.
Із сіркою ситуація складніша: стільки її в атмосфері не втримати — за сучасних умов вона швидко розчинилася б в океанах. Отже, працював якийсь процес, якого зараз немає: або дуже слабкий кругообіг води, або холодний клімат. Так чи інак, архейський океан отримував багато сірки, а це вигідне середовище для синтезу складної органіки.
Наступний крок — визначити, наскільки теплим був архей і як виглядав той океан, аж до переліку хімічних видів у ньому. Той самий підхід Лендрі пропонує застосувати до Марса, Фобоса й потенційно до крижаних місяців зовнішньої Сонячної системи. «Сірку, ймовірно, недооцінюють», — каже він. Нової місії за зразками для цього чекати не треба: годиться будь-який зразок з ближнього боку, для якого відомий вік.