За допомогою рентгенівської обсерваторії NASA Chandra астрономи вперше отримали зображення астросфери навколо молодої сонцеподібної зірки. Оскільки Сонце має схожу космічну «бульбашку», яку вчені називають геліосферою, це відкриття дасть змогу краще зрозуміти, як вона змінювалася протягом мільярдів років із рухом світила крізь галактику. Результати дослідження були опубліковані у виданні The Astrophysical Journal.
Зірка під назвою HD 61005 розташована на відстані близько 120 світлових років від Землі та має приблизно таку ж масу й температуру, як Сонце. Проте за космічними мірками це доволі молода зоря – її вік становить лише 100 мільйонів років проти 5 мільярдів років нашого світила. Через свою молодість об’єкт генерує надзвичайно потужні зоряні вітри: втричі швидші та в 25 разів щільніші за сонячні. Врізаючись у холодний навколишній міжзоряний газ, вони утворюють гарячу сферу – так звану «бульбашку» зоряного вітру, або астросферу, – яка яскраво світиться в рентгенівському діапазоні.
Астрономи намагаються відстежити астросфери інших сонцеподібних зірок ще з 1990-х років. Перші сигнали рентгенівського випромінювання навколо HD 61005 були зафіксовані в 2014 році під час короткої годинної роботи обсерваторії Chandra. Проте остаточне підтвердження вдалося отримати лише в 2021-му: знадобилося майже 19 годин безперервних спостережень телескопа, щоб виокремити протяжну астросферну структуру.
Відкриття астросфери HD 61005 стало можливим завдяки поєднанню кількох чинників: високої роздільної здатності Chandra, близькості зорі, її сильних вітрів, а також щільного місцевого галактичного середовища. Наразі зірка проходить крізь ділянку космосу, де щільність міжзоряної речовини в тисячу разів перевищує ту, що оточує Сонце сьогодні. За словами науковців, якби Сонячна система опинилася в таких екстремальних умовах, геліосфера стиснулася б до орбіти Сатурна. Діаметр виявленої астросфери становить приблизно 200 астрономічних одиниць, що в 200 разів більше за відстань від Землі до нашого світила. Цікаво також те, що дослідники дали системі HD 61005 неофіційне прізвисько «Нічний метелик», адже пиловий диск навколо неї, що утворився з матеріалу після формування зорі, в інфрачервоному світлі візуально нагадує крила комахи.
Астросфера HD 61005 наочно демонструє, як могла виглядати та поводитися геліосфера молодого Сонця кілька мільярдів років тому. Сонячний вітер безпосередньо впливає на Землю та формує космічну погоду, яка може становити загрозу для орбітальних супутників і здоров’я астронавтів під час майбутніх місій на Місяць чи Марс. Саме тому аналіз подібних об’єктів дає вченим змогу краще розуміти радіаційне середовище ранньої Сонячної системи.